ЛИПІВКА. Колишній костел без титулу (1880). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77463 Липівка

Село Ляцьке (Лядське), яке з другої половини ХІХ століття називалось також Ляцьке-Шляхетське, а 7 червня 1946 року було перейменоване на Липівку, вважається заснованим у середині XIV століття переселенцями із Польщі. Перші письмові згадки про нього датуються кінцем XIV - початком XV століття, згадується також 4 березня 1437 року. 1880 року мало 1815 мешканців, у тому числі 107 римо-католиків, 1907 року - 2428 жителів, з яких 1829 були українцями, 384 - поляками і 214 - німцями (в колонії Сіттаверівка - нині Нова Липівка), 1939 року - 3070, у тому числі 2490 українців, 50 поляків, 300 українців-латинників, 150 німців, а нині - майже 1900 осіб. Село входило до Тисменицького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

Католики латинського обряду села належали до домініканської парафії свв. Миколая та Софії у Тисмениці. Спорудження філіального мурованого храму у Ляцькому-Шляхетському датують 1880 роком, хоча, за непідтвердженими даними, місцеві костельні записи інують вже від 1872 року (зокрема, 1873 року у храмі було охрещено 5 дітей).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 11
1938 - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині;
- новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
- відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий;
2020 - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри;
Наступна дата: вересень, 12
1847 - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським;
1867 - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
1926 - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині;
2004 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський;
Джерело фотознімка: Vitaliy Bodnar

Святиня постала коштом вірян Ляцького-Шляхетськогго на земельній ділянці, подарованій одним із них при дорозі до Марківців. Коли чисельність римо-католиків у селі досягла чотирьох сотень, у 1913-1914 роках вони перейшли до новоствореної парафіяльної експозитури у Марківцях, яка 1923 року стала самостійною парафією Пресвятого Серця Ісуса. Костел містив три вівтарі - головний із образом Матері Божої та бічні Розп'яття і Матері Божої Непорочної, а також інше оснащення. Біля нього стояла дерев'яна дзвіниця з двома дзвонами.

У 1939 році костел у Ляцькому-Шляхетському радянська влада зачинила, а відновила свою сакральну функцію колишня римсько-католицька святиня лише з падінням комуністичного режиму у складі місцевої греко-католицької парафії як допоміжний храм, в якому проводяться навчання недільної школи, збирається молодь для молитви тощо.

Джерело фотознімка: Vitaliy Bodnar
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми