Селище міського типу Лисець письмово відоме із XV століття. Правда, пізніше називалось Мочар, і під такою назвою згадується 1628 року як місто, але вже 1652 року повернулась
стара назва. У 70-х роках цього століття тут оселились вірмени, які втікали із окупованого Туреччиною Поділля. 1880 року Лисець нараховував майже 2400 мешканців,
переважно - греко-католиків. Від 1940 року до початку 60-х років був центром району. Нині тут проживає майже три тисячі осіб. Належав до Тисменицького району,
а від 2020 року - до Івано-Франківського.
Парафія у Лисці постала 1669 року, а костел (дерев'яний) мав бути спорудженим значно раніше. У другій половині XVIIIст. цей храм вже замінив новий дерев'яний костел
з титулом Різдва Пресвятої Діви Марії, але згорів 1785 року. 14 квітня цього ж року парафію було передано католикам-вірменам
взамін на їх храм в Обертині, а римо-католики стали послуговуватись дерев'яною вірменською святинею, спорудженою після того, як 1779 року
згоріла попередня. Коли 16 липня 1830 року згорів і цей храм, його замінили мурованим Успіння Пресвятої Діви Марії, спорудженим у 1834-1853 роках.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 12
1847
- майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва)
єпископом-помічником Казимиром Дмоховським;
У 1872 році, коли парафію чисельністю майже чотири сотні вірних обслуговував багаторічний настоятель о. Домінік Баронч (вірменського обряду), поруч із костелом коштом
католика вірменського обряду Якова Кшиштофовича було споруджено муровану каплицю св. Григорія Просвітителя, яка мала на фасаді напис вірменською мовою присвячення цьому
святому. Варто зауважити, що один із чотирьох вівтарів костелу теж був присвячений св. Григорію Просвітителю та мав дерев'яну скульптуру цього святого XVIII століття,
яка ще порівняно недавно знаходилась в місцевій цвинтарній каплиці, проте була звідти вкрадена.
На жаль, каплицю св. Григорія Просвітителя знищила радянська влада. І схоже, що єдине її зображення залишилось лише на малюнку Станіслава Бісанза.
Головна сторінка