МАРКІВЦІ. Колишній костел Пресвятого Серця Ісуса (1908 - 1909). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77470 Марківці

Марківці вперше у документах згадується у 1435, 1461, 1464 роках та пізніше. Від 1634 року протягом кількох століть були власністю монастиря домініканців у Тисмениці. Нині у селі проживає майже тисяча мешканців. Входило до Тисменицького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

Місцеві католики латинського обряду належали до домініканської парафії свв. Миколая та Софії у Тисмениці. За чисельності близько дев'яти десятків вони у 1908-1909 роках коштом тодішніх власників села Ладомирських збудували на належній їм дворовій земельній ділянці філіальний мурований костел, який 29 серпня 1909 року урочисто освятив єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 24
1599 - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині;
1928 - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1987 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща);
1989 - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
1992 - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу;
1995 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ;
2003 - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі;
2005 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
2017 - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній;
Наступна дата: червень, 25
1758 - у костелі св. Валентина в Наварії на Львівщині єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський вручив митрополичий палій новопризначеному Львівському митрополиту Владиславу Лубенському;
1826 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський Франциск Вежхлейський висвячений на священника у Відні (Австрія);
1858 - призначений титулярним єпископом Танасієнським та єпископом-помічником Кам'янець-Подільської дієцезії о. Антоній Фіалковський;
1882 - здійснено консекрацію костелу Пресвятої Трійці у Бариші на Тернопільщині;
1950 - висвячений на священника у Кальварії Зебжидовській (Польща) Львівським архієпископом Євгенієм Базяком майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський;
1994 - відремонтований храм у Фельштині на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський під титулом св. Адальберта (Войтеха);
1996 - о. Владислав Дажицький освятив земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2001 - Папа Йоан Павло ІІ відвідав собор св. Олександра у Києві;
2016 - храм Матері Божої Святого Розарію у Шаровечці на Хмельниччині консекрував єпископ Леон Дубравський;

У 1913 році у Марківцях постала парафіяльна експозитура, яка 1923 року стала самостійною парафією. Від 1919 року близько восьми сотень вірян, що проживали ще у п'яти сусідніх селах, обслуговував адміністраторо о. Юліан Свьонтковський, якого 1938 року замінив о. Селестин Рубачевський. Парафія мала філіальні каплиці: муровану 1880 року в Ляцькому Шляхетському (нині - Липівка) та дерев'яну 1925 року в Одаях.

У 1939 році завдяки зусиллям останнього душпастиря о. Рубачевського в костелі розпочали ремонт, а також відновлення та поповнення храмовго оснащення. Костел мав головний неоготичний дерев'яний вівтар із скульптурою Пресвятого Серця Ісуса, створений ще перед І світовою війною, та бічний дерев'яний вівтар 1939 року, а також дерев'яну дзвіницю та два дзвони. Після ІІ світової війни, десь з 50-х років святиню стали використовувати як зерносховище, а в посткомуністичні часи колишній римсько-католицький храм віддали греко-католикам. У 2004-2005 роках вони здійснили його ремонт та часткову перебудову і тепер послуговуються ним як церквою Різдва Пречистої Діви Марії.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.