МАРКІВЦІ. Колишній костел Пресвятого Серця Ісуса (1908 - 1909). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77470 Марківці

Марківці вперше у документах згадується у 1435, 1461, 1464 роках та пізніше. Від 1634 року протягом кількох століть були власністю монастиря домініканців у Тисмениці. Нині у селі проживає майже тисяча мешканців. Входило до Тисменицького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

Місцеві католики латинського обряду належали до домініканської парафії свв. Миколая та Софії у Тисмениці. За чисельності близько дев'яти десятків вони у 1908-1909 роках коштом тодішніх власників села Ладомирських збудували на належній їм дворовій земельній ділянці філіальний мурований костел, який 29 серпня 1909 року урочисто освятив єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 13
1881 - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський;
1883 - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським;
1989 - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2012 - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2017 - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском;
- повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму;
2018 - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків;
- єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;
Наступна дата: травень, 14
1911 - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1974 - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2016 - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької;

У 1913 році у Марківцях постала парафіяльна експозитура, яка 1923 року стала самостійною парафією. Від 1919 року близько восьми сотень вірян, що проживали ще у п'яти сусідніх селах, обслуговував адміністраторо о. Юліан Свьонтковський, якого 1938 року замінив о. Селестин Рубачевський. Парафія мала філіальні каплиці: муровану 1880 року в Ляцькому Шляхетському (нині - Липівка) та дерев'яну 1925 року в Одаях.

У 1939 році завдяки зусиллям останнього душпастиря о. Рубачевського в костелі розпочали ремонт, а також відновлення та поповнення храмовго оснащення. Костел мав головний неоготичний дерев'яний вівтар із скульптурою Пресвятого Серця Ісуса, створений ще перед І світовою війною, та бічний дерев'яний вівтар 1939 року, а також дерев'яну дзвіницю та два дзвони. Після ІІ світової війни, десь з 50-х років святиню стали використовувати як зерносховище, а в посткомуністичні часи колишній римсько-католицький храм віддали греко-католикам. У 2004-2005 роках вони здійснили його ремонт та часткову перебудову і тепер послуговуються ним як церквою Різдва Пречистої Діви Марії.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми