КРОПИВНИЦЬКИЙ (Кіровоград, Єлизаветград). Костел Святого Духа (1997 - 2002). Кіровоградська обл., Кропивницький р-н

25066 Кропивницький,
вул. Дворцова, 50/46,
+380 (522) 22-76-18

У XVI - першій половині XVIII століть землі сучасного Кіровограда були володіннями Запорозької Січі, а його історія починається із заснування у 1754 році фортеці святої Єлизавети. У 1784 році Єлизаветград став центром повіту, 1923 року - центром округи. 1924 року місто перейменували на Зінов'євськ, у грудні 1934 року - на Кірове, а разом з перейменуванням на Кіровоград у січні 1939 року воно стало обласним центром. 14 липня 2016 року перейменоване на честь українського письменника і драматурга Марка Кропивницького. Населення - понад 227 тисяч мешканців.

З квітня 1992 року у Кіровоград стали приїзджати священки з Кам'янець-Подільського на Хмельниччині та Чечельника на Вінничині, які відправляли Святі Меси у приватному будинку Олександра і Нонни Голиченків. 25 грудня цього ж року була заснована місцева парафія (тоді під титулом Фатімської Божої Матері, який пізніше змінили на Святого Духа). 1994 року її першим настоятелем став о. Йосиф Шиманський, котрий спочатку поселився у будинку сім'ї Голиченків. Оскільки старий костел Різдва Пресвятої Діви Марії у місті знищила радянська влада ще 1936 року, у 1995 році було придбано невеликий будинок по вулиці Короленко, у якому облаштували каплицю.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 15
1826 - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині;
1845 - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині;
1872 - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський;
1901 - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри;
1906 - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині;
1930 - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької;
2001 - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;

Із збільшенням числа парафіян виникла необхідність у будівництві храму, під яке вдалося отримати земельну ділянку по вулиці Леніна (нині - Дворцова). Спорудження костелу розпочалось 29 вересня 1997 року, а 31 травня 1998 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap освятив наріжний камінь храму. Будівництво святині завершили 2002 року, коли 18 травня, майже відразу після утворення Одесько-Сімферопольської дієцезії її консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Кам'янець-Подільський Леон Дубравський OFM.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працювали також сестри-єлизаветки.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.