СЕВАСТОПОЛЬ. Костел св. Климентія (1905 - 1911). Крим, автономна республіка, міста

99011 Севастополь,
вул. Шмідта, 1,
+380 (692) 546-700, 546-124

В античну добу територію частини сучасного Севастополя займала грецька колонія Херсонес, яка пізніше входила до складу Римської та Візантійської імперій. Під час подорожі Херсонес відвідав святий апостол Андрій Первозванний. У Херсонесі прийняв мученицьку смерть святий Папа Климентій І, тут помер від голоду на засланні святий Папа Мартин І Сповідник. 861 року в Херсонесі на шляху до Хазарії перебував святий Кирило (тоді ще Костянтин в миру). У 988 році Херсоном (як іменувалося місто у візантійський час) чи Корсунем (як називали це місто на Русі) оволодів київський князь Володимир Святославич, який, за легендою, разом зі своєю дружиною прийняв тут християнство. Проте Херсон був знищений військом Золотої орди, і його територія спочатку контролювалася князівством Феодоро, а в 1475-1781 роки Османською імперією (тоді тут було поселення Ахтіар). Датою заснування Севастополя вважається 1783 рік (у 1784р. поселення Ахтіар отримало сучасну назву). Проте 1797 року імператор Павло повернув назву Ахтіар, яка проіснувала до 1826 року. Нині Севастополь (як і Київ) є містом центрального підпорядкування з населенням близько 345 тисяч мешканців.

У Севастополі вже на початку XIXст. було немало католиків, які і облаштували каплицю в одному з приватних будинків, проте цього було недостатньо для задоволення потреб віруючих. Ділянку для будівництва храму виділили ще 1837 року, заготовили також будматеріали, але під час Кримської війни каплиця була зруйнована під час обстрілів, а будматеріали для храму пішли на спорудження міських укріплень.

Після війни католики Севастополя тривалий час не мали своєї святині, і лише 1871 року знову у приватному будинку обладнали каплицю (Непорочного Зачатття Пресвятої Діви Марії), яку освятив єпископ Кам'янецьк-Подільський Антоній Фіалковський. Царська влада не тільки аж до 1898 року не дозволяла будувати свій храм, але й невдовзі закрила каплицю. Призначений 1896 року перший після Кримської війни севастопольський душпастир о. Франциск Козловський не застав у місті жодної каплиці. Тому на кошти парафіян арендували приватну будівлю на сьогоднішній вулиці Л. Павлюченка, у якій облаштували молитовний та парафіяльний дім.

Протягом 1905-1911 років у Севастополі по вул. Театральній (нині вул. Шмідта) було споруджено на добровільні пожертви парафіян та католиків зі всієї Росії неоготичний храм із інкерманського каміння за проектом військового інженера Н. Третеського. До революції парафію, яка нараховувала 3200 вірян, обслуговував тимчасовий адміністратор о. Теодор Залевський, а о. Козловський був військовим капеланом 13 піхотної дивізії. Останній покинув Севастополь 1922 року разом з білогвардійцями, тоді ж у Севастополь призначили о. Матіаса Гудайтіса. Його неодноразово арештувавали, а після останнього арешту 1936 року костел було закрито (став будівлею кульпросвіти, проте реально не використовувався). У 1959-1960 роках частково ушкоджений під час війни храм перебудовано на кінотеатр за проектом архітектора І. Брауде.

Із 1991 року севастопольських римо-католиків обслуговувати домініканці з Ялти. 1995 року першим постійним пастирем став о. Леонід Ткачук MIC. З 1996 року місцеві парафіяни послуговувались облаштованою у звичайній квартирі неподалік від колишнього костелу каплицею і добивались повернення святині. І лише 31 травня 2018 року уряд Севастополя прийняв постанову про передачу храму парафії, а 3 червня цього ж року ця постанова було урочисто вручена єпископу Яцеку Пилю OMI.

Тепер парафії потрібно буде пройти також нелегкий та тривалий шлях оформлення необхідної документації та відновлення храму, на який, за попередніми оцінками, знадобиться шість років. Парафію обслуговують оо.-маріяни (згромадження Отців Маріянів Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії).