КИЇВ. Костел св. Миколая (1899 - 1909). Київська обл., Спеціальний статус

03150 Київ,
вул. Велика Васильківська, 75,
+380 (44) 269-50-44, 268-78-51,
www: nicolasparish.org.ua,
f.b.: 1345237968828726

Заснований наприкінці V - початку VI століть Київ на межі VIII - IX століть став головним містом Руської землі та столицею Руської держави. У 60-х роках IXст. відбулося перше хрещення Русі. Руську Церкву очолили митрополит Михайло та шестеро спеціально висвячених єпископів. Проте до 998 року, коли сталася подія, яка всупереч історичній правді названа хрещенням Русі, ще тричі наступали періоди язичеської реакції та християнського відновлення.

Станом на 1895 рік у Києві нараховувалося 33771 римо-католиків, а єдиний існуючий у місті костел св. Олександра міг розмістити не більше півтори тисячі вірних. 8 грудня 1896 року близько тисячі його парафіян звернулися до київського генерал-губернатора графа Олексія Ігнатьєва з клопотанням дозволити будівництво у Києві ще одного храму, який би носив титул св. Миколая на честь імператора. Наприкінці січня 1897 року Київська міська Дума запропонувала ділянку міської землі, що знаходилася на окраїні, на Великій Васильківській вулиці № 75 (цю землю використовували орендарі під склад лісоматеріалів). 30 березня 1898р. міністр внутрішніх справ Горемикін Л., звертаючись до генерал-губернатора Ігнатьєва, дав офіційний дозвіл на спорудження костелу.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 07
1998 - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького;
2001 - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті;
2008 - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині;
Наступна дата: грудень, 08
1737 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа Франциска Кобельського;
1878 - висвячений на священника у Перемишлі (Польща) місцевим ординарієм єпископом Мацеєм Хіршлером майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина;
1926 - новозбудовану каплицю у Рокитному на Рівненщині освятив о. Станіслав Фіялковським;
1930 - новоспоруджений костел Христа Царя у Львові-Брюховичах освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
1933 - новозбудований костел св. Ізидора у Римачах на Волині освятив о. Стефан Ястжембський;
1991 - єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми у Бердичеві на Житомирщині;
1992 - єпископ Маркіян Трофим'як в Остап'єму на Тернопільщині повторно освятив повернений храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги i св. Вацлава;
1995 - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований костел Пресвятої Трійці у Волочиську на Хмельниччині;
2006 - о. Ян Нємєц, призначений єпископом-поміником Кам'янець-Подільськи, консекрований кардиналом Мар'яном Яворським у Кам'янець-Подільському катедрі;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвінницю поруч з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині та дзвін на ній;
2010 - о. Ян Собіло, номінований єпископм-помічником Харківсько-Запорізьким, висвячений на єпископа у Харківській катедрі єпископом Харківсько-Запорізьким Мар’яном Бучеком;
2018 - єпископ Віталій Кривицький в каплиці Воздвиження Хреста Господнього у Києві освятив пам'ятну таблицю о. Тадеушу Хоппе SDB;
2019 - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері та відновлений вівтарний хрест;

7 травня 1898 року в залі Міської Думи Києва відбулися збори, на яких було обрано костельний комітет з 12 чоловік, головою якого став почесний мировий суддя Леонард Янковський. Комітет підпорядковувався Луцько-Житомирській Духовній консисторії і, відповідно, єпископу, котрий призначив до його складу о. Петра Змигродського, о. Олендрського та, згодом, майбутнього першого настоятеля о. Йосифа Змигродського, який брав активну участь у будівництві. Проект храму розробив архітектор В. Городецький, взявши за основу проекти студента С. Воловського та інших учасників конкурсу. 08.08.1899р. Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу. Восени 1909 парафіяльна громада стала власником землі, на якій було збудовано храм, а 06.12.1909р. Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив цей костел, споруджений на кошти парафіян, у тому числі Л. Янковського, І. Ляховицького, В. Браницького і Й. Потоцького.

4 жовтня 1910 року єпископ Карл Недзялковський, одержавши дозвіл Міністра Внутрішних справ, виділив з парафії св. Олександра парафію св. Миколая. 1912 року побудували також парафіяльний будинок. Костел св. Миколая напередодні революції був духовним осередком не лише польських римо-католиків, а й представників інших національностей, зокрема, католиків-французів. З 30-х років святиню було закрито, з 40-х років там розміщувався Київський облархів. 13.02.1979р. у реставрованому колишньому костелі відкрили Республіканський будинок органної та камерної музики. З 02.01.1992р. у храмі, який досі не повернутий вірним, дозволено проводити богослужіння. 31 січня 2022 року коштом благодійників в костелі було завершено протиаварійні роботи після пожежі 3 вересня 2021 року, яка повністю знищила орган собору.

Парафію обслуговують оо.-облати (згромадження Місіонерів Облатів Пресвятої і Непорочної Діви Марії).


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ







Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.