|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
03150 Київ,
вул. Велика Васильківська, 75,
+380 (44) 269-50-44, 268-78-51,
www: nicolasparish.org.ua,
f.b.: 1345237968828726
Założony na przełomie V-Vi wieków Kijów w VIII- IX wiekach został głównym miastem Ziem Ruskich i stolicą państwa Ruskiego. Kościołowi Ruskiemu przewodniczył metropolita Mychajło i sześcioro specjalnie wyświęconych biskupów. Jeszcze przed 998 rokiem, kiedy to stało się wydarzenie, wbrew prawdzie historycznej nazywane chrztem Rusi, trzykroć następowały okresy nawrotu do pogaństwa i odnowienia chrześcijaństwa.
Станом на 1895 рік у Києві нараховувалося 33771 римо-католиків, а єдиний існуючий у місті костел св. Олександра міг розмістити не більше півтори тисячі вірних. 8 грудня 1896 року близько тисячі його парафіян звернулися до київського генерал-губернатора графа Олексія Ігнатьєва з клопотанням дозволити будівництво у Києві ще одного храму, який би носив титул св. Миколая на честь імператора. Наприкінці січня 1897 року Київська міська Дума запропонувала ділянку міської землі, що знаходилася на окраїні, на Великій Васильківській вулиці № 75 (цю землю використовували орендарі під склад лісоматеріалів). 30 березня 1898р. міністр внутрішніх справ Горемикін Л., звертаючись до генерал-губернатора Ігнатьєва, дав офіційний дозвіл на спорудження костелу.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: maj, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| Następna data: maj, 14 | |
| 1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
7 травня 1898 року в залі Міської Думи Києва відбулися збори, на яких було обрано костельний комітет з 12 чоловік, головою якого став почесний мировий суддя Леонард Янковський. Комітет підпорядковувався Луцько-Житомирській Духовній консисторії і, відповідно, єпископу, котрий призначив до його складу о. Петра Змигродського, о. Олендрського та, згодом, майбутнього першого настоятеля о. Йосифа Змигродського, який брав активну участь у будівництві. Проект храму розробив архітектор В. Городецький, взявши за основу проекти студента С. Воловського та інших учасників конкурсу. 08.08.1899р. Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу. Восени 1909 парафіяльна громада стала власником землі, на якій було збудовано храм, а 06.12.1909р. Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив цей костел, споруджений на кошти парафіян, у тому числі Л. Янковського, І. Ляховицького, В. Браницького і Й. Потоцького.
4 жовтня 1910 року єпископ Карл Недзялковський, одержавши дозвіл Міністра Внутрішних справ, виділив з парафії св. Олександра парафію св. Миколая. 1912 року побудували також парафіяльний будинок. Костел св. Миколая напередодні революції був духовним осередком не лише польських римо-католиків, а й представників інших національностей, зокрема, католиків-французів. З 30-х років святиню було закрито, з 40-х років там розміщувався Київський облархів. 13.02.1979р. у реставрованому колишньому костелі відкрили Республіканський будинок органної та камерної музики. З 02.01.1992р. у храмі, який досі не повернутий вірним, дозволено проводити богослужіння. 31 січня 2022 року коштом благодійників в костелі було завершено протиаварійні роботи після пожежі 3 вересня 2021 року, яка повністю знищила орган собору. 6 грудня 2023 року архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до храму мощі св. Йоана Павла ІІ
Парафію обслуговують оо.-облати (zgromadzenie Misjonarzy Oblatow Najświętszej i Niepokalanej Panny Maryi).
Strona główna