КИЇВ. Кафедральний собор св. Олександра (Алєксандра) (1817 - 1842). Київська обл., Спеціальний статус

01001 Київ,
вул. Костельна, 17,
+380 (44) 229-73-09,
www: st-alexander.org.ua, st-alexander.kiev.ua,
f.b.: EcclesiaCatholicaStAlexandri

Заснований наприкінці V - початку VI століть Київ на межі VIII - IX століть став головним містом Руської землі (об'єднання південних східнослов'янських племен) та столицею Руської держави. Після втрати державності був також адміністративним центром литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, столицею УНР, Української Держави та Української РСР. Нині - столиця України з населенням майже три мільйони мешканців.

У 60-х роках IXст. після успішного нападу Київського князя Аскольда на Константинополь відбулося перше хрещення Русі. Руську Церкву очолили митрополит Михайло та шестеро спеціально висвячених єпископів. Християнська віра поширювалася, у Києві та по всій Русі поставали храми, що викликало наростаюче незадоволення язичників. 882 року, спираючись на підтримку внутрішніх антихристиянських сил, Київ захопив та вбив князя-християнина Аскольда вихователь малолітнього князя Славії (майбутньої Новгородської землі) Ігоря з варяжської династії Рюріків. На Русі почалась язичеська реакція, яка тривала до смерті узурпатора-язичника Олега у 912 році. А потім ще двічі християнство відвовойовувало втрачені позиції та знову піддавалося терору, поки 998 року не відбулася подія, яка всупереч історичній правді названа хрещенням Русі.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 08
1658	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743	- єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752	- храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753	- храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1772	- освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині;
1775	- єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784	- єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789	- єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922	- костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005	- новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011	- єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017	- єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021	- єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;
Наступна дата: жовтень, 09
1705	- первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718	- єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938	- новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013	- єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;

7 липня 1815 року цар Олександр І підписав дозвіл на будівництво костелу у Києві. 30.08.1817р. архідиякон (титул, який тоді був еквівалентним єпископу-помічнику) о. Й. Грабовський освятив наріжний камінь під будівництво святині. У 1817-1842 роках храм було споруджено (архітектори Л. Станзані і Ф. Мехович) на пожертви вірних, у тому числі А. Савицького. 30 серпня 1842 року архідиякон о. Ю. Стейгвіло освятив костел.

У 1937-1991 роках святиню було закрито (спочатку будівлю пристосували під гуртожиток, а у 1952-1982 роках використовували як планетарій). У 1991-1995 роках здійснили ремонт храму. 7 жовтня 1995 року храм консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк. 25 червня 2001 року костел відвідав Папа Йоан Павло ІІ. Парафію обслуговують дієцезіальні священники. 6 червня 2021 року колишню співкатедру в Києві піднесено до рангу катедри, а колишня катедра у Житомирі отримала статус співкатедри. Є великий орган, встановлений 2000 року і виготовлений у Німеччині у 60-х роках, та малий 70-х років, що запрацював 2002 року.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Місцезнаходження: Київсько-Житомирська д-я, Київська обл.; Статус: КОСТЕЛИ / Катедри; Належність і стан: Католицькі / Римсько-католицькі; Титул: 1. СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / Г,Д,Е,Є,Ж,З,І,Л,О,Р / О..., 2. СВЯТИХ, БЛАЖЕННИХ / А... / Інші; Вік: XIX-XXI століття / XIX століття / I половина; Інше: 1. Веб-сторінки, 2. Фейсбук-сторінки, 3. Орга́ни;

ПОДІЇ,
ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ

2001. 04.04 Кардинал Мар'ян Яворський очолив урочисту Службу з нагоди піднесення його до кардинальської гідності. В урочистості взяли участь Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович, римсько-католицькі єпископи України;

2004. 03.14 Апостольський нунцій архієпископ Микола Етерович у присутності кардинала Мар'яна Яворського та інших єпископів подячною Святою Месою завершив працю в Україні;

2010. 08.21 Єпископ Мар'ян Бучек очолив Месу, під час якої склала вічні чернечі обітниці с. Надія Опришко із згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії;

2011. 03.18 Апостольський нунцій архієпископ Іван Юркович відправив на прощання подячну Святу Месу за дар семи років служіння в Україні у присутності архієпископа Мокшицького та єпископів Пурвінського, Трофим'яка, Широкорадюка, Скоморовського і Собіло; 08.06 ІНГРЕС АРХІЄПИСКОПА ПЕТРА МАЛЬЧУКА за участю архієпископа Мечислава Мокшицького, інших єпископів, греко-католицьких владик чолі з кардиналом Любомиром Гузаром, духовних осіб інших конфесій;

2012. 05.03 Відпустову Святу Месу на честь св. Олександра очолив єпископ Станіслав Широкорадюк; 09.30 Архієпископ Петро Мальчук очолив урочисту Службу з нагоди 170-річчя освячення храму, який до спорудження костелу св. Миколая був єдиною католицькою святинею міста;

2013. 01.06 Відзначення 18-річчя консекрації єпископа Станіслава Широкорадюка у Київській співкатедрі; 05.03 Архієпископ Петро Мальчук очолив урочисту Месу з нагоди спомину головного парафіяльного покровителя св. Олександра, п'ятиріччя єпископських свячень та відкриття і освячення меморіальної дошки на честь настоятеля парафії у 1913-1926рр. отця-інфулата Теофіла Скальського;

2014. 05.25 Призначений ординарієм Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Станіслав Широкорадюк у співслужінні з архієпископом Петром Мальчуком очолив подячну Євхаристію за 19 років служіння у Київсько-Житомирській дієцезії;

2015. 05.03 Храмове свято покровителя собору св. Олександра та сьома річниця єпископських свячень архієпископа Петра Мальчука. Владика очолив Святу Месу; 05.25 Архієпископ Петро Мальчук уділив Таїнство Миропомазання групі вірян з парафій Києва та області; 10.10 Подячну Євхаристію з нагоди 25-річчя першої Меси на сходах костелу очолив архієпископ Петро Мальчук у співслужінні єпископів Пурвінського та Широкорадюка;

2016. 05.03 Відпустову Месу на честь покровителя парафії очолив архієпископ Петро Мальчук, котрий цього ж дня відзначав також восьму річницю єпископських свячень; 05.15 Архієпископ Петро Мальчук уділив Таїнство Миропомазання двом з половиною десяткам вірних з трьох київських парафій; 05.31 ПОХОРОННІ УРОЧИСТОСТІ С.П. АРХІЄПИСКОПА ПЕТРА МАЛЬЧУКА за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Клаудіо Ґуджеротті, архієпископа Мечислава Мокшицького, католицьких єпископів обох обрядів, православних владик та інших духовних осіб; 06.04 Єпископ Ян Пурвінський висвятив на диякона місіонера-вікентійця Яна Вакульчака;

2017. 05.03 Службу Божу з нагоди урочистості св. Олександра, покровителя храму, очолив єпископ Віталій Скомаровський у співслужінні єпископа-номінанта о. Віталія Кривицького; 05.26 В річницю смерті архієпископа Петра Мальчука Месу очолив архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні з єпископами Скомаровським і Широкорадюком та освятив пам’ятну дошку із зображення с.п. архієпископа Петра; 06.04 Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті уділив миропомазання п'ятьом парафіянам під час Меси англійською мовою, а єпископ Радослав Змітрович - вісімнадцятьом; 06.24 АПОСТОЛЬСЬКИЙ НУНЦІЙ В УКРАЇНІ АРХІЄПИСКОП КЛАУДІО ҐУДЖЕРОТТІ ТА АРХІЄПИСКОП МЕЧИСЛАВ МОКШИЦЬКИЙ І ЄПИСКОП БРОНІСЛАВ БЕРНАЦЬКИЙ ВИСВЯТИЛИ НА ЄПИСКОПА О. ВІТАЛІЯ КРИВИЦЬКОГО SDB. В урочистості взяли участь католицькі єпископи обох обрядів, православні владики та інші духовні особи; 07.08 Єпископ Віталій Кривицький здійснив своє перше рукоположення в священники - неопресвітерами стали диякони-пауліни Михайло Піщик і Христофор Єрофєєв; 09.03 Святу Месу з нагоди 200-річчя закладення та освячення наріжного каменя собору очолив єпископ Віталій Кривицький; 10.28 Єпископ Віталій Кривицький висвятив на дияконів семінаристів Місійної семінарії 'Redemptoris Mater' в Києві Педая Андрія родом з Вінниці та Щуку Павла родом з Хмельницького;

2018. 02.07 Урочистість св. Маруна розпочалось з передачі парафії мощей св. Шарбеля. Святу Месу очолив архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні єпископа Віталія Кривицького та в присутності Апостольського нунція в Україні архієпископа Клаудіо Гуджеротті; 06.23 Дияконів Місійної семінарії «Redemptoris Mater» Павла Щуку та Андрія Педая висвятив на священників єпископ Віталій Кривицький, очоливши Месу у співслужінні з єпископом Радославом Змітровичем;

2019. 05.04 Єпископ Віталій Кривицький висвятив на священника диякона-паллотина Ярослава Драгана, родом із Житомира; 06.09 43 молодих людей з київських парафій прийняли Таїнство Миропомазання, яке їм уділив єпископ Віталій Кривицький; 06.15 Єпископ Віталій Скомаровський очолив урочисту Євхаристію, під час якої уділив дияконські свячення семінаристу Сергію Пеньківському СМ; 10.19 Єпископ Віталій Кривицький у спіслужінні з єпископом-номінантом Олександром Язловецьким рукоположив в диякони семінариста Місійної семінарії «Redemptoris Mater» Звоніміра Шесніча; 11.09 КОНСЕКРАЦІЯ О. ОЛЕКСАНДРА ЯЗЛОВЕЦЬКОГО АПОСТОЛЬСЬКИМ НУНЦІЄМ В УКРАЇНІ АРХІЄПИСКОПОМ КЛАУДІО ГУДЖЕРОТТІ (СПІВКОНСЕКРАТОРИ - ЄПИСКОПИ ВІТАЛІЙ КРИВИЦЬКИЙ ТА ЛЕОН ДУБРАВСЬКИЙ);

2020. 06.27 Єпископ Віталій Кривицький у співслужінні з єпископом Олександром Язловецьким висвятив на диякона семінариста Миколу Пантуса; 08.30 Подячна Меса за служіння в Україні Апостольського нунція архієпископа Клаудіо Ґуджеротті за участю єпископів Віталія Кривицького, Олександра Язловецького та Миколи Лучка; 10.17 Єпископ Віталій Кривицький висвятив клериків семінарії «Redemptoris Mater» Миколая Єрмакова (Білорусь) і Звоніміра Шесніча (Хорватія) на священників, а Педро Зафра Гомес-Лімон (Іспанія) - на диякона; 11.07 Архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні з єпископами Віталієм Кривицьким та Михайлом Бубнієм (УГКЦ) очолив подячну Літургію з нагоди беатифікації засновника ордену Лицарів Колумба Слуги Божого о. Майкла МакҐівні;

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.