|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
09230 Ржищів
Ймовірно, що поселення існувало тут ще у давньоруські часи, проте документально воно відоме лише від початку XVI століття, коли 1506 року отримало магдебурзьке право. У Російській імперії Ржищів був центром волості. Наприкінці XIX століття його населення збільшилось до семи тисяч осіб. У 1939-1962рр. був районним центром. 30 грудня 1962 року отримав статус селища міського типу, а 6 червня 1995 року - міста обласного підпорядкування. Нині тут проживає майже сім з половиною тисяч мешканців, а від 2020 року місто входить до Обухівського району.
У 1740 році у Ржищеві коштом місцевих власників Вороничів, які перейшли з православ'я в католицизм, було споруджено дерев'яні костел та монастир для оо.-тринітаріїв, проте 1751 року ці будівлі разом із містом спалили гайдамаки. У 1765 році тринітарський костельно-монастирський комплекс було відновлено (теж із дерева). Цього разу це сталось завдяки черговому власнику частини міста Станіславу Щеньовському. 7 жовтня 1765 року храм під титулом св. Станіслава освятив київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| Наступна дата: травень, 14 | |
| 1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
Але 1768 року, під час Коліївщини тринітарські споруди знову спалили гайдамаки, та вже 1774 року їх відбудовали з дерева Щеньовські. Цей костел 1795 року освятив настоятель о. Керекеш. 1813 року коштом Головінських будівлю дерев'яного монастиря замінили мурованою, а у 1819-1829 роках завдяки тим же Головінським та зусиллям настоятеля о. Йосифа Чарнецького було замінено також і дерев'яний костел мурованим, який 8 вересня 1829 року освятив київський архідиякон о. Павло Петровський під титулом Пресвятої Трійці. Після ліквідації монастиря 1833 року храм став лише парафіяльним. 1863 року костел мав п'ять вівтарів. У 80-х роках до парафії належало 65 сіл і 6 містечок з філіальними каплицями у 14 населених пунктах та понад 1300 вірян, хоча у самому Ржищеві їх було менше двох сотень. Через малу кількість католиків у місті якийсь час храмом намагались заволодіти православні, оскільки їх було удесятеро більше, а мали вони лише стару дерев'яну церкву. Лише завдяки пожертвам родини Дзялинських на спорудження мурованої церкви не тільки вдалось відстояти костел, але й отримати дозвіл на будівництво при ньому мурованої дзвіниці.
Останнім настоятелем парафії від початку ХХ століття до 1920 року, коли вона нараховувала близько шести сотень вірних, був о. Томаш Адашкевич. Потім її ліквідували, костел зачинили та використовували за різним несакральним призначенням. Під час ІІсв. війни у ньому була тюрма німецьких окупантів, а після війни його використовували як склад, та у жовтні 1985 року колишній римсько-католицький храм зруйнували повністю.
У 2014 році у Ржищеві знесли пам’ятник Леніну, а під п’єдесталом знайшли надгробні плити родини Головінських. 28 березня 2015р. за участю Посла Польщі в Україні Генріка Літвіна та міського голови Миколи Спичака було прийнято рішення щодо встановлення пам’ятного знаку на місці костелу Святої Трійці. Проект меморіалу розробив польський архітектор Анджей Мікульський з Кракова, розмістивши у центрі композиції біля фрагменту фундаменту храму знайдений на польському кладовищі у Ржищеві хрест, з боків - надгробні плити Головінських та місцевих священників. 29 серпня 2015 року архієпископ Петро Мальчук освятив споруджений коштом польської сторони меморіал.
Головна сторінка