 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
09230 Ржищів
Ймовірно, що поселення існувало тут ще у давньоруські часи, проте документально воно відоме лише від початку XVI століття, коли 1506 року отримало магдебурзьке право. У Російській імперії Ржищів був центром волості. Наприкінці XIX століття його населення збільшилось до семи тисяч осіб. У 1939-1962рр. був районним центром. 30 грудня 1962 року отримав статус селища міського типу, а 6 червня 1995 року - міста обласного підпорядкування. Нині тут проживає майже сім з половиною тисяч мешканців, а від 2020 року місто входить до Обухівського району.
У 1740 році у Ржищеві коштом місцевих власників Вороничів, які перейшли з православ'я в католицизм, було споруджено дерев'яні костел та монастир для оо.-тринітаріїв, проте 1751 року ці будівлі разом із містом спалили гайдамаки. У 1765 році тринітарський костельно-монастирський комплекс було відновлено (теж із дерева). Цього разу це сталось завдяки черговому власнику частини міста Станіславу Щеньовському. 7 жовтня 1765 року храм під титулом св. Станіслава освятив київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Następna data: październik, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
Але 1768 року, під час Коліївщини тринітарські споруди знову спалили гайдамаки, та вже 1774 року їх відбудовали з дерева Щеньовські. Цей костел 1795 року освятив настоятель о. Керекеш. 1813 року коштом Головінських будівлю дерев'яного монастиря замінили мурованою, а у 1819-1829 роках завдяки тим же Головінським та зусиллям настоятеля о. Йосифа Чарнецького було замінено також і дерев'яний костел мурованим, який 8 вересня 1829 року освятив київський архідиякон о. Павло Петровський під титулом Пресвятої Трійці. Після ліквідації монастиря 1833 року храм став лише парафіяльним. 1863 року костел мав п'ять вівтарів. У 80-х роках до парафії належало 65 сіл і 6 містечок з філіальними каплицями у 14 населених пунктах та понад 1300 вірян, хоча у самому Ржищеві їх було менше двох сотень. Через малу кількість католиків у місті якийсь час храмом намагались заволодіти православні, оскільки їх було удесятеро більше, а мали вони лише стару дерев'яну церкву. Лише завдяки пожертвам родини Дзялинських на спорудження мурованої церкви не тільки вдалось відстояти костел, але й отримати дозвіл на будівництво при ньому мурованої дзвіниці.
Останнім настоятелем парафії від початку ХХ століття до 1920 року, коли вона нараховувала близько шести сотень вірних, був о. Томаш Адашкевич. Потім її ліквідували, костел зачинили та використовували за різним несакральним призначенням. Під час ІІсв. війни у ньому була тюрма німецьких окупантів, а після війни його використовували як склад, та у жовтні 1985 року колишній римсько-католицький храм зруйнували повністю.
У 2014 році у Ржищеві знесли пам’ятник Леніну, а під п’єдесталом знайшли надгробні плити родини Головінських. 28 березня 2015р. за участю Посла Польщі в Україні Генріка Літвіна та міського голови Миколи Спичака було прийнято рішення щодо встановлення пам’ятного знаку на місці костелу Святої Трійці. Проект меморіалу розробив польський архітектор Анджей Мікульський з Кракова, розмістивши у центрі композиції біля фрагменту фундаменту храму знайдений на польському кладовищі у Ржищеві хрест, з боків - надгробні плити Головінських та місцевих священників. 29 серпня 2015 року архієпископ Петро Мальчук освятив споруджений коштом польської сторони меморіал.
