ЧОРНОБИЛЬ. Колишній костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1759). Київська обл., Вишгородcький р-н

07270 Чорнобиль

Уперше Чорнобиль згадується в літописі 1193 року. Протягом століть був повітовим центром та аж до 1917 року приватновласницьким містечком. 1923 року став центром району і селищем міського типу, проте 1941 року отримав статус міста. Після аварії на АЕС став адміністративним центром зони відчуження та зони обов'язкового відселення. Нині має статус вахтового селища з населенням менше трьох тисяч осіб вахтового персоналу та близько сотні «самопереселенців». Належить до Вишгородського району.

Перший римсько-католицький храм у Чорнобилі датують 1626 роком, коли його разом із монастирем для оо.-домініканців фундували місцеві власники Сапєги. Проте цю святиню знищили 1649 року козаки. Наприкінці 70-х - на початку 80-х років у Чорнобилі заснували парафію (під опікою тих же домініканців), то ж, очевидно, костел теж було відновлено. Принаймні, у 1682-1683 роках преором місцевого монастиря був о. Яцек Тжаска. В середині XVIIІ століття чорнобильські домініканці обслуговували три містечка і два десятки сіл.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: серпень, 08
1774 - новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський;
1899 - Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві;
1990 - освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
1993 - освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті;
1999 - єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині;
2000 - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині;
2004 - освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі;
Наступна дата: серпень, 10
1799 - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті;
2006 - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської;
- єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської;
2021 - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія;

У 1759 році преор о. Францішек Мурзевич освятив новий дерев'яний храм, збудований замість попереднього, знищеного пожежею, спричиненою блискавкою (за іншою інформацією, його спалили гайдамаки у 1747 чи 1751 роках). Храм мав 11 вівтарів. 1777 року розлога парафія нараховувала лише 314 вірян, то ж не дивно, що замість 12 ченців у монастирі проживало лише кілька. Більше того, 1801 року частина навіть цих монахів переїхала до Києва, куди було переведено також частину фундованого Сапєгами фінансового забезпечення.

Після скасування царським урядом 1832 року домініканського монастиря костел у Чорнобилі став лише парафіяльним. 1869 року парафія мала 433 вірних, у тому числі близько сотні у самому містечку. Протягом наступних десятиліть кількість римо-католиків істотно не змінилась. У 1918 році храм зазнав незначних пошкоджень. Оскільки після 1922 року костел залишився без священника, то ним стали опікуватись пресвітери із парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Хабному. Проте на початку 30-х років радянська влада храм у Чорнобилі повністю знищила.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми