ФАСТІВ. Костел Воздвиження Хреста Господнього (1903 - 1911). Київська обл., Фастівський р-н

08500 Фастів,
вул. Ярослава Мудрого, 4А
+380 (4465) 545-52,
f.b.: 109076629221303

В документах Фастів, який до 1939 року називався Хвастовом, вперше згадується 1390 роком, хоча є припущення, що міг існувати у Xст. як Фаст чи Фост, та в XIст. як Фущево. У 1601р. місто отримало магдебурзьке право. Від другої половини XVIст. аж до часів єпископа Михайла Пивницького було власністю київських (потім - луцько-житомирських) єпископів. З 1923 року - районний центр, від 1938 року - місто. 1880 року тут проживало 7536 мешканців, нині - майже 44 тисяч осіб.

Перший костел (дерев'яний) було споруджено та парафію засновано 1593 року власником Фастова єпископом Йосифом Верещинським, який настільки добре розбудував містечко, що воно навіть понад два десятиліття називалось Новим Верещином. У 1620р. черговий власник єпископ Богуслав Радошевський оселив у Фастові єзуїтів, які збудували тут свій храм (теж дерев'яний) із чудотворним образом Господа Ісуса, проте 1644 року виїхали до Києва. У 1638р. наступний власник єпископ єпископ Олександр Соколовський запросив до міста бернардинів, які теж отримали свою святиню (дерев'яну).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 07
1742 - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765 - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1826 - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1928 - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931 - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934 - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові;
1955 - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995 - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський;
- храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997 - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999 - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014 - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері;
- архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018 - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині;
- освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019 - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган;
- єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023 - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;
Наступна дата: жовтень, 08
1658 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський;
1743 - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині;
1752 - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський;
1753 - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський;
1775 - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським;
1784 - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською;
1789 - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
1922 - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський;
2005 - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у Крижополі на Вінничині;
- єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині;
2017 - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму;
2021 - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині;
Джерело фотознімка: facebook.com/100064510163827

Друга половина XVII століття та початок наступного фактично позбавила місто не тільки костелів, але й інших будівель та навіть мешканців. З відродженням міського життя єпископ Самуель Ожґа 1723 року на місці старого храму звів чергову дерев'яну святиню під титулом Пресвятої Діви Марії Скорботної, яка до переїзду київських єпископів до Житомира виконували функцію кафедрального собору. Принаймні, у 1727 та 1746-1748 роах до парафії, що була також садибою деканату, належало понад двадцять населених пунктів. Окрім того, у 1746-1749 роках у Фастові існував місійний осередок єзуїтів, які ненадовго повернулись у місто.

У 1749 і 1750 роках Фастів нищили гайдамаки. Очевидно, був зруйнований також парафільний костел. 1751 року єпископ Каетан Солтик консекрував новозбудований (і теж дерев'яний) храм, який згадується 1767 року (настоятелем тоді був о. Мартин Рибінський). Проте у 1768р. його теж (разом із містом) знищили гайдамаки. Наступний дерев'яний костел у відновленому Фастові занотовано 1782 року, проте і його було зруйновано. Останній дерев'яний храм у місті постав 1791 року коштом єпископа Каспера Цецішовського. Освятив його через два роки (і вже під титулом Воздвиження Хреста Господнього) о. Казимир Островський. Святиня містила збережену в часи лихоліття чудотворну ікону Господа Ісуса із колишнього єзуїтського костелу.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 70-х роках ХІХст. парафію у Фастові чисельністю близько 1400 вірян адміністрував о. Антоній Грушецький, мала вона тоді цвинтарну каплицю у Сущанці, яка, правда, вже у 80-х роках (за настоятеля о. Ромуальда Судника) вважалась непридатною, а з 90-х років взагалі не згадувалась у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії. На початку ХХст., коли парафією став опікуватись адміністратор о. Станіслав Шептицький, чисельність парафіян збільшилась до двох тисяч осіб, яких вже не могла помістити старий костел. 8 травня 1903 року було освячено наріжний камінь мурованої святині, яку завдяки зусиллям о. Шептицького збудували до 1911 року коштом Браніцьких у романо-готичному стилі (архітектори Владислав Домбровський і Федір Троупянський). 18 вересня 1911 року храм урочисто освятили.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Від початку 20-х років парафію у Фастові обслуговувава адміністратор (потім - настоятель) о. Франциск Андрушевич, якого після закриття у 1934-1935 роках костелу було репресовано радянською владою. За винятком періоду від ІІсв. війни до 1960 року святиня використовувалась як складське приміщення. Після 1989 року її повернули, а в червні 1990 року її освятив о. Яніс Крапанс. У 1991р. розпочалось відновлення храму зусиллями о.-домініканця Зиґмунда Козара за проектом київського архітектора Юрія Дмитревича. 18 вересня 2004 року відремонтований костел було освячено. 2 жовтня 2005 року єпископ Ян Пурвинський реконсекрував храм. 12 травня 2024 року єпископ Олександр Язловецький коронував виготовлену ще 1919 року дерев'яну скульптурку Фатімської Богоматері короною, освяченою 2023 року Папою Франциском.

Джерело фотознімка: facebook.com/100064510163827

З 1990 року парафію у Фастові обслуговують оо.-домініканці (орден Братів Проповідників), відтоді тут також працюють черниці згромадження Сестер Святого Домініка (домініканки). З 2005 року діє Дім св. Мартина де Поррес, а з 2015 року - Центр св. Мартина де Поррес для дітей і молоді.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ






Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.