|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
08500 Фастів,
вул. Ярослава Мудрого, 4А
+380 (4465) 545-52,
f.b.: 109076629221303
В документах Фастів, який до 1939 року називався Хвастовом, вперше згадується 1390 роком, хоча є припущення, що міг існувати у Xст. як Фаст чи Фост, та в XIст. як Фущево. У 1601р. місто отримало магдебурзьке право. Від другої половини XVIст. аж до часів єпископа Михайла Пивницького було власністю київських (потім - луцько-житомирських) єпископів. З 1923 року - районний центр, від 1938 року - місто. 1880 року тут проживало 7536 мешканців, нині - майже 44 тисяч осіб.
Перший костел (дерев'яний) було споруджено та парафію засновано 1593 року власником Фастова єпископом Йосифом Верещинським, який настільки добре розбудував містечко, що воно навіть понад два десятиліття називалось Новим Верещином. У 1620р. черговий власник єпископ Богуслав Радошевський оселив у Фастові єзуїтів, які збудували тут свій храм (теж дерев'яний) із чудотворним образом Господа Ісуса, проте 1644 року виїхали до Києва. У 1638р. наступний власник єпископ єпископ Олександр Соколовський запросив до міста бернардинів, які теж отримали свою святиню (дерев'яну).
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: czerwiec, 13 | |
| 1797 | - у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський; |
| 1919 | - освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі; |
| 1926 | - освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині; |
| 1933 | - освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія; |
| 1993 | - Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті; |
| 1995 | - костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині; |
| 2019 | - костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині; |
| 2021 | - єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині; |
| 2023 | - єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у
Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі; |
| Następna data: czerwiec, 14 | |
| 1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
| 1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
| 1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
| 2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
Друга половина XVII століття та початок наступного фактично позбавила місто не тільки костелів, але й інших будівель та навіть мешканців. З відродженням міського життя єпископ Самуель Ожґа 1723 року на місці старого храму звів чергову дерев'яну святиню під титулом Пресвятої Діви Марії Скорботної, яка до переїзду київських єпископів до Житомира виконували функцію кафедрального собору. Принаймні, у 1727 та 1746-1748 роах до парафії, що була також садибою деканату, належало понад двадцять населених пунктів. Окрім того, у 1746-1749 роках у Фастові існував місійний осередок єзуїтів, які ненадовго повернулись у місто.
У 1749 і 1750 роках Фастів нищили гайдамаки. Очевидно, був зруйнований також парафільний костел. 1751 року єпископ Каетан Солтик консекрував новозбудований (і теж дерев'яний) храм, який згадується 1767 року (настоятелем тоді був о. Мартин Рибінський). Проте у 1768р. його теж (разом із містом) знищили гайдамаки. Наступний дерев'яний костел у відновленому Фастові занотовано 1782 року, проте і його було зруйновано. Останній дерев'яний храм у місті постав 1791 року коштом єпископа Каспера Цецішовського. Освятив його через два роки (і вже під титулом Воздвиження Хреста Господнього) о. Казимир Островський. Святиня містила збережену в часи лихоліття чудотворну ікону Господа Ісуса із колишнього єзуїтського костелу.
У 70-х роках ХІХст. парафію у Фастові чисельністю близько 1400 вірян адміністрував о. Антоній Грушецький, мала вона тоді цвинтарну каплицю у Сущанці, яка, правда, вже у 80-х роках (за настоятеля о. Ромуальда Судника) вважалась непридатною, а з 90-х років взагалі не згадувалась у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії. На початку ХХст., коли парафією став опікуватись адміністратор о. Станіслав Шептицький, чисельність парафіян збільшилась до двох тисяч осіб, яких вже не могла помістити старий костел. 8 травня 1903 року було освячено наріжний камінь мурованої святині, яку завдяки зусиллям о. Шептицького збудували до 1911 року коштом Браніцьких у романо-готичному стилі (архітектори Владислав Домбровський і Федір Троупянський). 18 вересня 1911 року храм урочисто освятили.
Від початку 20-х років парафію у Фастові обслуговувава адміністратор (потім - настоятель) о. Франциск Андрушевич, якого після закриття у 1934-1935 роках костелу було репресовано радянською владою. За винятком періоду від ІІсв. війни до 1960 року святиня використовувалась як складське приміщення. Після 1989 року її повернули, а в червні 1990 року її освятив о. Яніс Крапанс. У 1991р. розпочалось відновлення храму зусиллями о.-домініканця Зиґмунда Козара за проектом київського архітектора Юрія Дмитревича. 18 вересня 2004 року відремонтований костел було освячено. 2 жовтня 2005 року єпископ Ян Пурвинський реконсекрував храм. 12 травня 2024 року єпископ Олександр Язловецький коронував виготовлену ще 1919 року дерев'яну скульптурку Фатімської Богоматері короною, освяченою 2023 року Папою Франциском.
З 1990 року парафію у Фастові обслуговують оо.-домініканці (zakon Braci Kaznodziejów), відтоді тут також працюють черниці згромадження Сестер Святого Домініка (домініканки). З 2005 року діє Дім св. Мартина де Поррес, а з 2015 року - Центр св. Мартина де Поррес для дітей і молоді.
Strona główna