МАКАРІВ. Костел св. Апостола Петра (201?). Київська обл., Бучанський р-н

09000 Макарів,
вул. Лазурна, 33

Вперше згадується у документах 1506 року як Воронин. Пізніше його власник Макар Івасенцевич змінив прізвище на Макаревич, а назву поселення - на Макарів. У 1846р. у містечку, яке 1804 року стало центром волості, проживало 946 мешканців, на початку 80-х років - близько 1880, 1900 року - 7150, 1913 року - 5783, нині - понад 15 тисяч осіб. Із 1923 року Макарів був райцентром, селищем (міського типу) став 1956 року, від 2020 року входить до Бучанського району.

Римо-католики Макарова належали до парафії Матері Божої Святого Розарію у Бишові. 15 березня 1754 року макарівський власник Домінік Прушинський фундував тут дерев'яний костел та парафію, які постали цього ж року. У 1767 році місцевим настоятелем був київський канонік о. Ростковський, а вікаріями - оо. - Лашкевич і Спонарський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 04
1902 - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2016 - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині;
Наступна дата: грудень, 05
1718 - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі;
1897 - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський;
1991 - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2009 - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині;
Джерело фотознімка: kzd.org.ua

У 1768 році чергові власники Макарова Любомирські в замін на низку сіл передали його та належні до нього села декану київської капітули о. Каетану Росцішевському. І цього ж року під час Коліївщині храм було зруйновано. О. Расцішевський відновив його 1770 року, а в 1776р. заснував парафіяльну школу для бідних. Цей костел згадується також 1782 року. Храм під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви обслуговували 1801 року о. Самуель Модлішевський, 1813 року - о. Ян Кремпкі, який коштом парафіян відреставрував храм, 1821 року - о. Войцех Вирозембський. На той час святиня мала дві бічні каплиці, а парафія - каплиці в Бородянці, Ситняках, Рудні Кримській (нині - Кримок) і Рубежівці.

Мурований костел у Макарові постав 1836 року коштом чергового власника містечка Ксаверія Павші. Храм консекрував 1859 року під старим титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви єпископ Каспер Боровський. У 40-х роках парафією опікувався о. Іларій Свідерський, у 50-х - Казимир Сохолевський. Каплиці залишились у Бородянці і Рубежівці (Кримок перейшов до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Вишевичах), додалась в Андріївці та мурована цвинтарна у Макарові. У 70-х та 80-х роках роках парафію чисельністю 1300-1460 вірян, до якої належало понад півсотні сусідніх сіл, адміністрували почергово оо. Люціан Бельке, Антоній Грушецький і Дарій Падаревський.

На початку ХХ століття парафія в Макарові нараховувала понад дві з половиною тисячі осіб, а з каплиць залишились тільки цвинтарна та мурована в Бородянці, яка вже стала філією. В останньому схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1925 року адміністатором парафії подано о.Броніслава Дунін-Вонсовича. У невстановлений час макарівський костел у Макарові радянська влада знищила (тепер на його місці школа №1).

Оскільки в інформаторі Київсько-Житомирської дієцезії за 2013 рік Макарів не згадується навіть в якості незареєстрованого пункту, то, вочевидь, відновлення парафіяльного життя у селищі та спорудження там дерев'яного храму відбулись пізніше, причому сталось це завдяки зусиллям о. Анатолія Добржанського.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.