|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
09000 Макарів,
вул. Лазурна, 33
Вперше згадується у документах 1506 року як Воронин. Пізніше його власник Макар Івасенцевич змінив прізвище на Макаревич, а назву поселення - на Макарів. У 1846р. у містечку, яке 1804 року стало центром волості, проживало 946 мешканців, на початку 80-х років - близько 1880, 1900 року - 7150, 1913 року - 5783, нині - понад 15 тисяч осіб. Із 1923 року Макарів був райцентром, селищем (міського типу) став 1956 року, від 2020 року входить до Бучанського району.
Римо-католики Макарова належали до парафії Матері Божої Святого Розарію у Бишові. 15 березня 1754 року макарівський власник Домінік Прушинський фундував тут дерев'яний костел та парафію, які постали цього ж року. У 1767 році місцевим настоятелем був київський канонік о. Ростковський, а вікаріями - оо. - Лашкевич і Спонарський.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 13 | |
| 1930 | - єпископ Адольф Шельонжек освятив наріжний камінь мурованого храму у Клесові на Рівненщині; |
| 2002 | - інгрес до Одеського кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії єпископа Броніслава Бернацького; |
| 2008 | - єпископ Ян Пурвінський освятив пристосовану каплицю у Гулянці на Житомирщині; |
| Następna data: lipiec, 14 | |
| 1912 | - висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк; |
| 2011 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині мощі бл. Йоана Павла ІІ, а також освятив присвячений йому вівтар; |
У 1768 році чергові власники Макарова Любомирські в замін на низку сіл передали його та належні до нього села декану київської капітули о. Каетану Росцішевському. І цього ж року під час Коліївщині храм було зруйновано. О. Расцішевський відновив його 1770 року, а в 1776р. заснував парафіяльну школу для бідних. Цей костел згадується також 1782 року. Храм під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви обслуговували 1801 року о. Самуель Модлішевський, 1813 року - о. Ян Кремпкі, який коштом парафіян відреставрував храм, 1821 року - о. Войцех Вирозембський. На той час святиня мала дві бічні каплиці, а парафія - каплиці в Бородянці, Ситняках, Рудні Кримській (нині - Кримок) і Рубежівці.
Мурований костел у Макарові постав 1836 року коштом чергового власника містечка Ксаверія Павші. Храм консекрував 1859 року під старим титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви єпископ Каспер Боровський. У 40-х роках парафією опікувався о. Іларій Свідерський, у 50-х - Казимир Сохолевський. Каплиці залишились у Бородянці і Рубежівці (Кримок перейшов до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Вишевичах), додалась в Андріївці та мурована цвинтарна у Макарові. У 70-х та 80-х роках роках парафію чисельністю 1300-1460 вірян, до якої належало понад півсотні сусідніх сіл, адміністрували почергово оо. Люціан Бельке, Антоній Грушецький і Дарій Падаревський.
На початку ХХ століття парафія в Макарові нараховувала понад дві з половиною тисячі осіб, а з каплиць залишились тільки цвинтарна та мурована в Бородянці, яка вже стала філією. В останньому схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1925 року адміністатором парафії подано о.Броніслава Дунін-Вонсовича. У невстановлений час макарівський костел у Макарові радянська влада знищила (тепер на його місці школа №1).
Оскільки в інформаторі Київсько-Житомирської дієцезії за 2013 рік Макарів не згадується навіть в якості незареєстрованого пункту, то, вочевидь, відновлення парафіяльного життя у селищі та спорудження там дерев'яного храму відбулись пізніше, причому сталось це завдяки зусиллям о. Анатолія Добржанського.
Strona główna