|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
09000 Макарів,
вул. Лазурна, 33
Вперше згадується у документах 1506 року як Воронин. Пізніше його власник Макар Івасенцевич змінив прізвище на Макаревич, а назву поселення - на Макарів. У 1846р. у містечку, яке 1804 року стало центром волості, проживало 946 мешканців, на початку 80-х років - близько 1880, 1900 року - 7150, 1913 року - 5783, нині - понад 15 тисяч осіб. Із 1923 року Макарів був райцентром, селищем (міського типу) став 1956 року, від 2020 року входить до Бучанського району.
Римо-католики Макарова належали до парафії Матері Божої Святого Розарію у Бишові. 15 березня 1754 року макарівський власник Домінік Прушинський фундував тут дерев'яний костел та парафію, які постали цього ж року. У 1767 році місцевим настоятелем був київський канонік о. Ростковський, а вікаріями - оо. - Лашкевич і Спонарський.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
| Наступна дата: вересень, 08 | |
| 1724 | - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині; |
| 1824 | - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко; |
| 1829 | - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський; |
| 1853 | - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 1860 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського; |
| 1885 | - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині; |
| 1901 | - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський; |
| 1909 | - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 1911 | - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі; |
| 1930 | - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек; |
| 1931 | - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 1995 | - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій; |
| 2001 | - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії); |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2013 | - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2014 | - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 2021 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині; |
У 1768 році чергові власники Макарова Любомирські в замін на низку сіл передали його та належні до нього села декану київської капітули о. Каетану Росцішевському. І цього ж року під час Коліївщині храм було зруйновано. О. Расцішевський відновив його 1770 року, а в 1776р. заснував парафіяльну школу для бідних. Цей костел згадується також 1782 року. Храм під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви обслуговували 1801 року о. Самуель Модлішевський, 1813 року - о. Ян Кремпкі, який коштом парафіян відреставрував храм, 1821 року - о. Войцех Вирозембський. На той час святиня мала дві бічні каплиці, а парафія - каплиці в Бородянці, Ситняках, Рудні Кримській (нині - Кримок) і Рубежівці.
Мурований костел у Макарові постав 1836 року коштом чергового власника містечка Ксаверія Павші. Храм консекрував 1859 року під старим титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви єпископ Каспер Боровський. У 40-х роках парафією опікувався о. Іларій Свідерський, у 50-х - Казимир Сохолевський. Каплиці залишились у Бородянці і Рубежівці (Кримок перейшов до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Вишевичах), додалась в Андріївці та мурована цвинтарна у Макарові. У 70-х та 80-х роках роках парафію чисельністю 1300-1460 вірян, до якої належало понад півсотні сусідніх сіл, адміністрували почергово оо. Люціан Бельке, Антоній Грушецький і Дарій Падаревський.
На початку ХХ століття парафія в Макарові нараховувала понад дві з половиною тисячі осіб, а з каплиць залишились тільки цвинтарна та мурована в Бородянці, яка вже стала філією. В останньому схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1925 року адміністатором парафії подано о.Броніслава Дунін-Вонсовича. У невстановлений час макарівський костел у Макарові радянська влада знищила (тепер на його місці школа №1).
Оскільки в інформаторі Київсько-Житомирської дієцезії за 2013 рік Макарів не згадується навіть в якості незареєстрованого пункту, то, вочевидь, відновлення парафіяльного життя у селищі та спорудження там дерев'яного храму відбулись пізніше, причому сталось це завдяки зусиллям о. Анатолія Добржанського.
Головна сторінка