MAKARÓW. Kościół p.w. św. Piotra Ap. (201?). Kijowski obw., Buczanski r-n

Informacja

09000 Макарів,
вул. Лазурна, 33

Вперше згадується у документах 1506 року як Воронин. Пізніше його власник Макар Івасенцевич змінив прізвище на Макаревич, а назву поселення - на Макарів. У 1846р. у містечку, яке 1804 року стало центром волості, проживало 946 мешканців, на початку 80-х років - близько 1880, 1900 року - 7150, 1913 року - 5783, нині - понад 15 тисяч осіб. Із 1923 року Макарів був райцентром, селищем (міського типу) став 1956 року, від 2020 року входить до Бучанського району.

Римо-католики Макарова належали до парафії Матері Божої Святого Розарію у Бишові. 15 березня 1754 року макарівський власник Домінік Прушинський фундував тут дерев'яний костел та парафію, які постали цього ж року. У 1767 році місцевим настоятелем був київський канонік о. Ростковський, а вікаріями - оо. - Лашкевич і Спонарський.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: sierpień, 14
1641	- освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині;
1763	- Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі на Тернопільщині; - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині;
1906	- костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер;
1950	- в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон;
1993	- першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури;
1995	- земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині;
1999	- єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині;
2021	- о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука;
Następna data: sierpień, 15
1727	- єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині;
1756	- єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
1777	- єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI;
1815	- призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія);
1841	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині;
1912	- архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині;
1923	- освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині;
1931	- освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині;
1991	- новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський;
1992	- повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
1996	- колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві;
1999	- о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині;
2001	- єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині;
2005	- єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині;
2014	- єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю 22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці; - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ;

У 1768 році чергові власники Макарова Любомирські в замін на низку сіл передали його та належні до нього села декану київської капітули о. Каетану Росцішевському. І цього ж року під час Коліївщині храм було зруйновано. О. Расцішевський відновив його 1770 року, а в 1776р. заснував парафіяльну школу для бідних. Цей костел згадується також 1782 року. Храм під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви обслуговували 1801 року о. Самуель Модлішевський, 1813 року - о. Ян Кремпкі, який коштом парафіян відреставрував храм, 1821 року - о. Войцех Вирозембський. На той час святиня мала дві бічні каплиці, а парафія - каплиці в Бородянці, Ситняках, Рудні Кримській (нині - Кримок) і Рубежівці.

Мурований костел у Макарові постав 1836 року коштом чергового власника містечка Ксаверія Павші. Храм консекрував 1859 року під старим титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви єпископ Каспер Боровський. У 40-х роках парафією опікувався о. Іларій Свідерський, у 50-х - Казимир Сохолевський. Каплиці залишились у Бородянці і Рубежівці (Кримок перейшов до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Вишевичах), додалась в Андріївці та мурована цвинтарна у Макарові. У 70-х та 80-х роках роках парафію чисельністю 1300-1460 вірян, до якої належало понад півсотні сусідніх сіл, адміністрували почергово оо. Люціан Бельке, Антоній Грушецький і Дарій Падаревський.

На початку ХХ століття парафія в Макарові нараховувала понад дві з половиною тисячі осіб, а з каплиць залишились тільки цвинтарна та мурована в Бородянці, яка вже стала філією. В останньому схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1925 року адміністатором парафії подано о.Броніслава Дунін-Вонсовича. У невстановлений час макарівський костел у Макарові радянська влада знищила (тепер на його місці школа №1).

Оскільки в інформаторі Київсько-Житомирської дієцезії за 2013 рік Макарів не згадується навіть в якості незареєстрованого пункту, то, вочевидь, відновлення парафіяльного життя у селищі та спорудження там дерев'яного храму відбулись пізніше, причому сталось це завдяки зусиллям о. Анатолія Добржанського.