ОБУХІВ. Костел Пресвятої Трійці (1999 - 2006). Київська обл., Обухівський р-н

08704 Обухів,
вул. Каштанова, 22А,
+380 (4472) 619-48, 619-49,
www: triitsia.com,
f.b.: trojcaomi, 1270887173003654

Поселення Лукавиця (нинішній Обухів) вперше згадується в документах 1362 роком. У XVI столітті Лукавиця внаслідок татарських спустошень зменшилась до одного хутора, де проживав селянин Обух. За його іменем це поселення і отримало нову назву. У 1648-1654 роках Обухів став сотенним містечком Київського полку. У 1834 році йому надали статус ярмарського містечка. У 1923 році Обухів став районним центром, 1979 року отримав статус міста, а 10 липня 2010 року його віднесли до категорії міст обласного значення. Населення - понад 33 тисячі мешканців.

7 січня 1995 року настоятель однієї з київських парафій о. Ян Крапан відправив у приватному приміщенні першу Службу Божу для римо-католиків Обухова, надалі сюди приїжджали священники з Києва. 4 квітня 1996 року була заснована місцева парафія, 21 травня того ж року її зареєструвала обласна адміністрація у Києві. З 3 липня 1996 року обухівськими римо-католиками стали опікуватись оо.-облати.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 11
1938 - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині;
- новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
- відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий;
2020 - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри;
Наступна дата: вересень, 12
1847 - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським;
1867 - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
1926 - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині;
2004 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський;

У червні 1999 року було освячено земельну ділянку під будівництво костельно-монастирського комплексу, яке розпочалось наступного місяця. Проект костелу і монастиря виконав архітектор Петро Перевозник з Житомира (ЗАТ «Будсервіс») у співпраці з польськими архітекторами Володимиром Блондек і Славомиром Маніковським із архітектурного бюро «Palladium» у Познані під керівництвом о. Альфонса Купки ОМІ. Проект інтер’єру храму належить польському архітектору Малгожаті Трохолепши. 2 вересня 2006 року новозбудований монастирський комплекс було освячено.

З липня 1996 року парафію обслуговують оо.-облати (згромадження Місіонерів Облатів Пресвятої і Непорочної Діви Марії), допомагають їм черниці згромадження Сестер Святого Павла із Шартр.

ПОДІЇ,
ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ



2017. 01.15 Урочисту Святу Месу з наголи прощання із сестрою Кларою (Монікою Леруа) зі згромадження Сестер св. Павла з Шартра, яка пропрацювала тут майже 13 років, очолив єпископ Радослав Змітрович; 08.05 Єпископ Едвард Кава очолив Літургію, під час якої с. Світлана Мацюк з парафії у Деражні на Хмельниччині склала вічні обітниці, сестри Доріс (Дорота Гаврийолек), Марія Марта (Марта Пшивара) та Халіна (Катажина Мадей) святкували срібний ювілей чернечого життя;




Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми