|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
9400? Кадіївка
Перше поселення на території нинішньої Кадіївки згадується 1707 року як Протік Гриценків, а Кадіївка вперше згадується у 90-х роках ХХ століття. З розвитком вугледобування об'єднались кілька копалень, у тому числі Кадіївська, із сусідніми селами і 1932 року селище отримало статус міста, а 1937 року було перейменоване на Серго. Втім, вже через кілька років місту повернули стару назву Кадіївка, проте 1978 року знову перейменували (на Стаханів). 12 травня 2016 року місту остаточно повернули історичну назву Кадіївка. Населення - понад 70 тисяч мешканців.
Римо-католики, що працювали на місцевих копальнях та промислових підприємствах (переважно - поляки), спочатку належали до парафії у Бахмуті, але у першому десятилітті XX століття перейшли до парафії у Луганську. За сумнівною інформацією міського історичного музею, отриманою вже після ІІ світової війни на підставі спогадів старожилів, костел в Кадіївці було споруджено 1896 року під титулом св. Антонія.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: listopad, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Następna data: listopad, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
Проте місцевому краєзнацю Володимиру Авілову вдалось знайти у розділі 'Хроніка' (від наших кореспондентів) харківської газети 'Утро' (№ 2727 від 19 липня 1915 року) невеличке повідомлення про те, що 12 липня 1915 року поблизу головної контори копальні відбулось закладення костелу св. Ігнатія (Лойоли?), на будівництво якого католики латинського обряду вже протягом кількох років відкладали один відсоток із своїх зарплат. Можливо, що храм було титуловано на честь тоді вже померлого директора Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства, до складу якого входили кадіївські копальні та завод, поляка Ігнатія Ясюковича, який, швидше за все, і був головним ініціатором його спорудження.
Відомо, що у 20-х роках цей костел функціонував, проте, на жаль, повністю відсутня інформація щодо завершення його будівництва та освячення. Оскільки вже не раз так траплялось, що храм будувався під одним титулом, проте пізніше освячувався під іншим, ще передчасно до отримання переконливих даних титулувати його лише святим Ігнатієм (може, кадіївські старожили не помилились хоча б із присвяченням костелу). 1930 року радянська влада закрила святиню, а в її будівлі облаштували міську почту і телеграф. На початку 50-х років цю споруду розібрали під час будівництва Поштамту.
Нині кадіївські католики латинського обряду послуговуються пристосованою каплицею.
Strona główna