|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
9400? Кадіївка
Перше поселення на території нинішньої Кадіївки згадується 1707 року як Протік Гриценків, а Кадіївка вперше згадується у 90-х роках ХХ століття. З розвитком вугледобування об'єднались кілька копалень, у тому числі Кадіївська, із сусідніми селами і 1932 року селище отримало статус міста, а 1937 року було перейменоване на Серго. Втім, вже через кілька років місту повернули стару назву Кадіївка, проте 1978 року знову перейменували (на Стаханів). 12 травня 2016 року місту остаточно повернули історичну назву Кадіївка. Населення - понад 70 тисяч мешканців.
Римо-католики, що працювали на місцевих копальнях та промислових підприємствах (переважно - поляки), спочатку належали до парафії у Бахмуті, але у першому десятилітті XX століття перейшли до парафії у Луганську. За сумнівною інформацією міського історичного музею, отриманою вже після ІІ світової війни на підставі спогадів старожилів, костел в Кадіївці було споруджено 1896 року під титулом св. Антонія.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: czerwiec, 08 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович, призначений ординарієм Луцьким, висвячений на єпископа у Варшаві; |
| 1992 | - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Горщику на Житомирщині; |
| 1997 | - Святіший Отець Йоан Павло ІІ освятив у Кракові наріжний камінь храму св. Йоана Хрестителя в Чемериськах на Вінничині; |
| 2013 | - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив хрест і статую Діви Марії поруч із костелом Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині; |
| Następna data: czerwiec, 09 | |
| 1838 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Личківцях на Тернопільщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел Пресвятої Трійці у Махлинці на Львівщині; |
| 1893 | - освячено новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острівці на Тернопільщині; |
| 1898 | - помер у Житомирі єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький, поховали на міському кладовищі; |
| 1902 | - призначено єпископом-ординарієм Тираспольської єпархії о. Едварда Роппа; |
| 1910 | - костел св. Миколая у Градівці (Мюнхені) консекрував єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер; |
| 2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві на Житомирщині; |
| 2018 | - єпископ Броніслав Бернацький урочисто освятив костел св. Антонія Падуанського в Олешках на Херсонщині; |
Проте місцевому краєзнацю Володимиру Авілову вдалось знайти у розділі 'Хроніка' (від наших кореспондентів) харківської газети 'Утро' (№ 2727 від 19 липня 1915 року) невеличке повідомлення про те, що 12 липня 1915 року поблизу головної контори копальні відбулось закладення костелу св. Ігнатія (Лойоли?), на будівництво якого католики латинського обряду вже протягом кількох років відкладали один відсоток із своїх зарплат. Можливо, що храм було титуловано на честь тоді вже померлого директора Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства, до складу якого входили кадіївські копальні та завод, поляка Ігнатія Ясюковича, який, швидше за все, і був головним ініціатором його спорудження.
Відомо, що у 20-х роках цей костел функціонував, проте, на жаль, повністю відсутня інформація щодо завершення його будівництва та освячення. Оскільки вже не раз так траплялось, що храм будувався під одним титулом, проте пізніше освячувався під іншим, ще передчасно до отримання переконливих даних титулувати його лише святим Ігнатієм (може, кадіївські старожили не помилились хоча б із присвяченням костелу). 1930 року радянська влада закрила святиню, а в її будівлі облаштували міську почту і телеграф. На початку 50-х років цю споруду розібрали під час будівництва Поштамту.
Нині кадіївські католики латинського обряду послуговуються пристосованою каплицею.
Strona główna