ЛЬВІВ - Сихів. Костел св. Архангела Михаїла (200? - 201?). Львівська обл., Львівський р-н

79049 Львів,
вул. Освицька, 4,
+380 (32) 221-65-35,
f.b.: rkc.lviv.sw.michala

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову у 1356р. магдебурзьке право.

Сихів вперше згадується у документах 1409 роком. Від початку XV століття до ХХ століття поселення було власністю Львова. До 1927 року місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Михаїла у Зубрі Пустомитівського району. Нині Сихів є частиною Львова, де проживає близько 200 тисяч мешканців.

На початку 90-х років ХХ століття колишній костел Пресвятої Діви Марії Цариці у Сихові віддали греко-католикам. З 1996 року місцеві римо-католики послуговуються пристосованою каплицею, облаштованою у будинку колишнього лісництва, який також виконує функцію парафіяльного дому.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;
Наступна дата: червень, 18
1993 - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2004 - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016 - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії;
- кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова;
- освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;
Парафіяльний дім
Парафіяльний дім
Каплиця у парафіяльному домі
Каплиця у парафіяльному домі

Поруч відбулось спорудження нового мурованого костелу. 26 вересня 2015 року новозбудований храм освятив архієпископ Мечислав Мокшицький. 29 вересня 2018 року повністю оснащений костел консекрували митрополит Катовіцький архієпископ Віктор Скворц із Польщі, з архідієцезії якого парафія отримала левову частину допомоги на спорудження храму, та архієпископ Мечислав. 25 березня 2021 року архієпископ Мокшицький освятив скульптури Пресвятої Діви Марії і дітей поряд з храмом.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.