Львів,
ріг сучасних вулиць
Сяйво (колишя Міська) та Широкої
Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
Перша письмова згадка про німецьку колонію Льовендорф (Löwendorf - «село левів») датується 1778 роком. 1 квітня 1931 року поселення приєднали до Львова.
Місцеві римо-католики належали до львівської парафії св. Єлизавети. Ще перед Ісв. війною вони намагались отримати земельну ділянку під будівництво своєї святині. Проте лише 1921 року міська рада її виділила. Цього ж року тут постала окрема парафія, що канонічно було підтверджено декретом аж 29.12.1923р., а 24.10.1921р. комітет будівництва храму затвердив його проект, виконаний архітектором Генриком Зарембою.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 20 | |
| 2019 | - в Кольчугині у Криму біля костелу Успіння Пресвятої Діви Марії відкрили лапідарій німецьких надгробних плит з неіснуючих нині кладовищ; |
| Наступна дата: квітень, 21 | |
| 1405 | - частину Львівської катедри освятив єпископ Матей з Перемишля; |
| 1639 | - храм св. Мартина у Новому Місті на Львівщині та вівтарі освятив єпископ Я. Замойський; |
| 1731 | - єпископ-ординарій Луцький Стефан Рупневський помер у Торчині, його поховано в єзуїтському костелі свв. Ап. Петра і Павла у Кракові; |
| 1990 | - освятили повернений костел cв. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 1992 | - повернений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як; |
Весною наступного року розпочалось будівництво дерев'яного костелу коштом мешканців Львова, Львівської курії та власника маєтку на Левандівці Альфреда Потоцького. У травні цього ж року освятили наріжний камінь храму, а наступного, 1923 року, 5 серпня новозбудований костел освятив о.-інфулат Вікентій Чайковський. Через тиждень до святині було впроваджено образ Матері Божої Неустанної Допомоги, привезений оо.-редемтористами із Риму. Остаточно спорудження костелу завершили у жовтні встановленням на ньому хреста.
У 1926 році було придбано дзвони, які освятив архієпископ Болеслав Твардовський. Наприкінці 30-х років планувалось розібрати дерев'яний храм та замінити його мурованим на іншому місці костелом, проте ІІсв. війна зірвала цей намір. У жовтні 1945 року до Польщі виїхав адміністратор парафії о. Владислав Вітковський, а в червні наступного року - його помічник о. Ян Марущак, забравши зі собою частину костельного майна. Храм спочатку використовували православні, а 1960 року його було розібрано.
Костели і каплиці України