ЛЬВІВ. Колишній костел Матері Божої Громничної / Матері Божої Лоретанської (1642 - 1692). Львівська обл., Львівський р-н

79008 Львів,
вул. Винниченка, 30А,
f.b.: 257908011003495

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову у 1356р. магдебурзьке право.

У 1642-1692 роках у Львові було збудовано храм Матері Божої Лоретанської коштом Собеських для кармеліток босих у стилі бароко (архітектор Дж. Гіслені). У 80-х роках XVIII століття костел закрила австрійська влада (використовували його як склад). Архієпископ Ф. Піштек викупив колишній костельно-монастирський комплекс. У монастирі облаштували Вищу духовну семінарію, а храм 1842 року було відновлено та освячено під титулом Матері Божої Громничної як костел Семінарії. Адміністрував святиню ректор Семінарії, а займали цю посаду переважно єпископи-помічники. Наприкінці 20-х - на початку 30-х років ХХ століття його реставрували, святиню оздобив Я. Розен.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 05
1718 - о. Станіслав Гозій, майбутній ординарій Кам'янець-Подільський, призначений єпископом-помічником у Перемишлі;
1897 - в костелі св. Катерини в Санкт-Петербурзі висвячений на єпископа о. Кароль Недзялковський, майбутній ординарій Луцько-Житомирський;
1991 - новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Політанках на Вінничинеі консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2009 - єпископ Віталій Скомаровський освятив новооблаштовану каплицю св. Миколая у Зеремлі на Житомирщині;
Наступна дата: грудень, 06
1890 - костел св. Миколая у Старому Самборі на Львівщині освятив єпископ Л. Солецький;
1909 - Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив новоспоруджений костел св. Миколая у Києві;
1912 - освячено новозбудований костел св. Миколая у Пнікуті на Львівщині;
1919 - інгрес ординарія відновленої Кам'янець-Подільської дієцезії єпископа Петра Маньковського до Кам'янець-Подільської катедри;
1974 - призначений титулярним архієпископом Трентума і Апостольським делегатом у Мозамбіку майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно;
1997 - повернений костел св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині освятив єпископ Станіслав Падевський;
2016 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений храм св. Миколая у Повітні на Львівщині;
2019 - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері і відновлений вівтарний хрест;

У 1945 році храм знову закрили, згодом його використовували як виставковий зал Інституту метрології і стандартизації, який знаходився поруч, у колишньому палаці митрополитів. У костелі до 1972 року спочивали рештки архієпископів Ф. Піштека, Л. Баранецького, Ф. Вежхлейського та С. Моравського. 2002 року костел передали греко-католикам (церква Стрітення Господнього). До 2019 року частина храму (бічна нава) використовувалась римо-католиками, проте церковна громада, яка змінила конфесію, їх вигнала із храму.

Каплиця Матері Божої Неустанної Допомоги (Розена)
Каплиця Матері Божої Неустанної Допомоги (Розена)

3 червня 2019 року єпископ Едуард Кава OFM Conv освятив каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги, більш відому як каплиця Розена, яка раніше була частиною цього костелу, проте нині є відділеним від нього приміщенням з окремим входом. Душпастирство тут здійснюють оо.-домініканці (орден Братів Проповідників), котрим церковна громада із невстановленою конфесійною приналежністю відмовила у користуванні бічною навою колишнього костелу.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.