|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
79008 Львів,
вул. Винниченка, 30А,
f.b.: 257908011003495
Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
У 1642-1692 роках у Львові було збудовано храм Матері Божої Лоретанської коштом Собеських для кармеліток босих у стилі бароко (архітектор Дж. Гіслені). У 80-х роках XVIII століття костел закрила австрійська влада (використовували його як склад). Архієпископ Ф. Піштек викупив колишній костельно-монастирський комплекс. У монастирі облаштували Вищу духовну семінарію, а храм 1842 року було відновлено та освячено під титулом Матері Божої Громничної як костел Семінарії. Адміністрував святиню ректор Семінарії, а займали цю посаду переважно єпископи-помічники. Наприкінці 20-х - на початку 30-х років ХХ століття його реставрували, святиню оздобив Я. Розен.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
| Наступна дата: листопад, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1850 | - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським; |
| 1900 | - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині; |
| 2002 | - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький; |
У 1945 році храм знову закрили, згодом його використовували як виставковий зал Інституту метрології і стандартизації, який знаходився поруч, у колишньому палаці митрополитів. У костелі до 1972 року спочивали рештки архієпископів Ф. Піштека, Л. Баранецького, Ф. Вежхлейського та С. Моравського. 2002 року костел передали греко-католикам (церква Стрітення Господнього). До 2019 року частина храму (бічна нава) використовувалась римо-католиками, проте церковна громада, яка змінила конфесію, їх вигнала із храму.
3 червня 2019 року єпископ Едуард Кава OFM Conv освятив каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги, більш відому як каплиця Розена, яка раніше була частиною цього костелу, проте нині є відділеним від нього приміщенням з окремим входом. Душпастирство тут здійснюють оо.-домініканці (орден Братів Проповідників), котрим церковна громада із невстановленою конфесійною приналежністю відмовила у користуванні бічною навою колишнього костелу.
Головна сторінка