79008 Львів,
вул. Винниченка, 20
Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Потім білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року сюди перенесли столицю Галицько-Волинської держави з Холма. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі Львів отримав 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 730 тисяч осіб.
Перші кармеліти босі з'явились у Львові 1613 року та збудували невеликий дерев'яний монастир із храмом на передмісті неподалік Краківської брами. А пагорб поблизу міста, над східною лінією фортифікацій вони придбали 1631 року. Спорудження там мурованого костельно- монастирського комплексу розпочалось 1634 року коштом Олександра Заславського, Олександра Куропатви, Ельжбети Яцимірської, короля Владислава IV Вази та інших. Офіційне заселення кармелітів до монастиря та освячення храму відбулись 6 вересня 1642 року. На той час монастир був завершений, але будівництво храму ще продовжувалось.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: листопад, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
У 1648 році монастир здобули козацькі війська Богдана Хмельницького, внаслідок чого будівля зазнала пошкоджень. До початку XVIII століття храм простояв без склепінь, які було зведено аж 1717 року. У 1731-1732 роках храм оздобив фресками бернардинець Бенедикт Мазуркевич. У середині XVIIIст. встановили 12 бічних вівтарів. 1781 року австрійська влада вигнала кармелітів босих зі Львова, посиливши у монастирі спочатку реформатів, а згодом - кармелітів взутих. У 1839р. було добудовано північну вежу, 1906 року - південну. Тоді ж обидві вежі набули свого теперішнього барокового завершення. Стінопис реставрували й частково перемальовували у 1870, 1906 та 1918 роках. 1945 року вже радянська влада монастир закрила, а богослужіння в костелі відбувалось ще один рік.
У післявоєнні роки монастирські приміщення використовувались у якості складу. Наприкінці 70-х років храмову споруду й частину келій передали Львівському історико- архітектурному заповіднику. 1989 року перед зачиненим храмом почали проводити богослужіння, а 1990 року костельно- монастирський комплекс було передано отцям- студитам УГКЦ. У храмі провели ремонтні роботи, його було адаптовано для потреб східного обряду (перед вівтарем встановлено іконостас). Нині колишній костел є церквою святого Архістратига Михаїла.
Костели і каплиці України