Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Потім
білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило
заснував Львів, а 1272 року сюди перенесли столицю Галицько-Волинської держави з Холма. Після приєднання
Галичини у 1349р. до Польщі Львів отримав 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії,
ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром.
Нині тут проживає понад 730 тисяч осіб.
Перші кармеліти босі з'явились у Львові 1613 року та збудували невеликий дерев'яний монастир із храмом на передмісті
неподалік Краківської брами. А пагорб поблизу міста, над східною лінією фортифікацій вони придбали 1631 року. Спорудження
там мурованого костельно- монастирського комплексу розпочалось 1634 року коштом Олександра Заславського, Олександра
Куропатви, Ельжбети Яцимірської, короля Владислава IV Вази та інших. Офіційне заселення кармелітів до монастиря та
освячення храму відбулись 6 вересня 1642 року. На той час монастир був завершений, але будівництво храму ще
продовжувалось.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: lipiec, 13
1930
- єпископ Адольф Шельонжек освятив наріжний камінь мурованого храму у Клесові на Рівненщині;
У 1648 році монастир здобули козацькі війська Богдана Хмельницького, внаслідок чого будівля зазнала пошкоджень. До початку XVIII століття храм простояв без склепінь,
які було зведено аж 1717 року. У 1731-1732 роках храм оздобив фресками бернардинець Бенедикт Мазуркевич. У середині XVIIIст. встановили 12 бічних вівтарів. 1781
року австрійська влада вигнала кармелітів босих зі Львова, посиливши у монастирі спочатку реформатів, а згодом - кармелітів взутих. У 1839р. було добудовано північну
вежу, 1906 року - південну. Тоді ж обидві вежі набули свого теперішнього барокового завершення. Стінопис реставрували й частково перемальовували у 1870, 1906 та
1918 роках. 1945 року вже радянська влада монастир закрила, а богослужіння в костелі відбувалось ще один рік.
У післявоєнні роки монастирські приміщення використовувались у якості складу. Наприкінці 70-х років храмову споруду й частину келій передали Львівському історико-
архітектурному заповіднику. 1989 року перед зачиненим храмом почали проводити богослужіння, а 1990 року костельно- монастирський комплекс було передано отцям-
студитам УГКЦ. У храмі провели ремонтні роботи, його було адаптовано для потреб східного обряду (перед вівтарем встановлено іконостас). Нині колишній костел є
церквою святого Архістратига Михаїла.
Strona główna