Pod koniec Xw. po upadku państwa Białych Chorwatów wschodnia część tych ziem została dołączona do Rusi Kijowskiej.
Niebawem Biali Chorwaci odnowili swoje państwo zmieniając swoją narodowość na Rusinów. W I połowie XIII wieku król Daniel
założył Lwów, a w 1272 roku stolica księstwa Halicko-Wołyńskiego została przeniesiona z Chełmu do Lwowa. Po dołączeniu
tych ziem w 1349 roku do Polski, Lwów w 1356 roku otrzymał od króla Kazimierza Prawo Magdeburskie. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії,
ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром.
Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.
На початку XVII століття у Львові Я. Годний та В. Келяр спорудили домініканський мурований костельно-монастирський
комплекс на землі та за кошти, подаровані Анною Пстроконською. У 1612 році архієпископ Ян Замойський
освятив тимчасовий вівтар тодішнього храму (святиня тоді була лише частиною нинішнього костелу). У 1753-1758 роках костел
було добудовано, і 1758 року його консекрував єпископ Самуєль Гловинський. Від лютого 1944 року по
листопад 1945 року тут працював вікарієм майбутній архієпископ Перемишльський о. Ігнатій Токарчук. 22 жовтня 1962 року святиню закрили.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
У 1988 році у колишньому римсько-католицькому храмі у Львові було остаточно відремонтовано орган 1932 року, після чого сакральну будівлю
стали використовувати як Будинок органної та камерної музики. З 2000 року тут відправляються Служби Божі та створено парафію, яку раніше обслуговували
дієцезіальні священники, а тепер - оо.-облати (zgromadzenie Misjonarzy Oblatow Najświętszej i Niepokalanej Panny Maryi). Вірні добиваються повернення святині.
Strona główna