ЛЬВІВ - Личаків. Колишній костел Матері Божої Остробрамської (1931 - 1934). Львівська обл., Львівський р-н

79014 Львів,
вул. Личаківська, 175

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.

За задумом архієпископа Болеслава Твардовського, костел на Верхньому Личакові (цей терен початково належав до парафії св. Антонія Падуанського), було споруджено як 'wotum na cudowne ocalenie ... w żywiołowej burzy wojennej, z zalewu ukraińskiego i bolszewickiego'. У 1927-1928 роках місто виділило земельну ділянку під цей храм, яку 11 листопада 1928 року урочисто освятили. І цього ж року було доручено займатись його будівництвом та спорудженням виховного закладу для занедбаної молоді при ньому згромадженню Отців Салетинів. У 1929 році постав комітет будівництва святині. 1930 року пройшов конкурс проектів костелу, проте жодний з них не переміг, а львівському архітектору Тадеушу Обмінському було доручено допрацювати найвдаліший проект краківського архітектора Адольфа Шишко-Богуша. Будівництво храму розпочато наступного 1931 року (наріжний камінь освятили 7 жовтня), але в липні 1932 року Обмінський помер (його замінив львівський архітектор Лаврентій Дайчак). 7 жовтня 1934 року костел було урочисто освячено і того ж дня передано під опіку оо.-салезіан, проте його оснащення тривало до 1938 року. Будівництву виховного закладу завадила ІІсв. війна.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 03
1901 - у Звинячі на Тернопільщині освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Ксав'єра;
1781 - в Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії народився майбутній архієпископом-митрополит Львівський Франциск Лушин;
2000 - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований храм cв. Варвари у Дубрівці на Львівщині;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив новий парафіяльний будинок при костелі Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений необароковий головний вівтар костелу cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі на Львівщині;
Наступна дата: грудень, 04
1902 - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2016 - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині;

Під час німецької окупації храм, який отримав пошкодження внаслідок військових дій, було відремонтовано. 26 листопада 1944 року в криптах костелу поховали архієпископа Болеслава Твардовського, завдяки зусиллям котрого ця святиня і постала. До літа 1945 року салезіани виїхали зі Львова, ще рік храмом опікувався о. Йосиф Ненцек, а потім його було закрито (використовувався як книжковий склад). У 1992 році колишній костел було освячено як греко-католицьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Нове оздоблення храму спроектував професор Львівської академії мистецтв Роман Василюк. Разом із В. Качалубою і А. Величком він також виконав ікони до іконостасу. Наприкінці XX століття поруч (за проектом Зеновія Підлісного) прибудовано дім Дитячо-юнацького молодіжного центру «Ораторія» святого Домініка Савіо.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.