ЛЬВІВ - Пасіки. Костел Христа Царя Всесвіту (2019 - 2023). Львівська обл., Львівський р-н

79028 Львів,
вул. Хлібна, 2a,
f.b.: 61553126561722

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.

У XVIст. львівські родини Шимоновичів та Бернатовичів заклали в цих околицях свої пасіки, які з часом були забудовані садибами львівських передміщан, що займалися переважно городництвом і бджільництвом. У 1957-1960рр. цю територію забудували малоповерховими будинками за типовими проектами, а в 1960-1980-х роках - багатоповерховими стандартними будинками.

1 листопада 2017 року черниці із згромадження Сестер Альбертинок повернулись до Львова, щоб після сторічної перерви знову служити тут бідним, знедоленим і хворим людям в дусі свого засновника св. бр. Альберта Хмельовського, а 4 листопада 2019 року розпочали на Пасіках будівництво притулку для бездомних жінок і матерів із дітьми.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 08
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю, присвячену о. Юзефу Чарніку;
Наступна дата: лютий, 09
1753 - о. Юзеф Голуховський з Луцька заклав та освятив наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині ;
1926 - піднесено до гідності архієпископа із титулярною столицею Aenus колишнього єпископа-ординарія Кам'янець-Подільської дієцезії Петра Маньковського;
1950 - у Бєжглові (Польща) помер єпископ Адольф Шельонжек, ординарій Луцький, похований у торуньському костелі св. Якова;
1975 - рукоположений в архіпастирі майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно;
2013 - о. Радослав Змітрович, номінований Кам'янець-Подільським єпископом-помічником, консекрований єпископом Леоном Дубравським у Кам'янець-Подільській катедрі;
Джерело фотознімка: facebook.com/sestryalbertynki

Наступного, 2020 року, 18 липня кардинал Конрад Краєвський із Ватикану за участі архієпископа Мечислава Мокшицького, єпископа-помічника Едварда Кави та єпископа-емерита Мар’яна Бучека освятив розпочате спорудження Дому милосердя бл. Бернардини Яблонської для безпритульних жінок та самотніх матерів у кризовій ситуації, а також освятив і вмурував привезений із Пізуна (батьківщини бл. Бернардини Яблонської) наріжний камінь майбутнього костелу Христа Царя Всесвіту, який мав стати частиною комплексу. 22 вересня 2023 року він же освятив новоспоруджений Екуменічний центр милосердя бл. Бернардини Яблонської, а також каплицю і житлові приміщення сестер.

Джерело фотознімка: facebook.com/sestryalbertynki

Новозбудований храм Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках консекрував 26 листопада 2023 року архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископів-помічників Львівського Едварда Кави та Харківсько-Запорізького Яна Собіло. У вівтар костелу було закладено реліквії покровителя Львівської архідієцезії бл. архієпископа Якова Стрепи. 30 червня 2024 року єпископ Едвард Кава урочисто впровадив до храму реліквії св. брата Альберта Хмельовського, які прибули із санктуарію Ecce Homo у Кракові, а 22 вересня цього ж року - реліквії бл. Бернардини Яблонської.

Джерело фотознімка: facebook.com/rkc.lviv.massmedia

Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

Джерело фотознімка: facebook.com/rkc.lviv.massmedia
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.