|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
81370 Львів,
вул. Персенківка, 10
Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Потім білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року сюди перенесли столицю Галицько-Волинської держави з Холма. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі Львів отримав 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 730 тисяч осіб.
Місцевість була частиною колишнього приміського села Кульпарків і називалась спочатку Коснерівкою, а після того, як 1687 року її придбав купець Яків Персінг, отримала назву Персенківка. У 1930р. разом із Кульпарковом увійшла до Львова.
Римо-католики Персенківки спочатку належали до львівської парафії св. Миколая, а у вересні 1933 року увійшли до виділеної з неї парафії Вікентія де Поля місіонерів з тимчасовим осередком у львівському костелі св. Софії, оскільки будівництво парафіяльного храму на той час перебувало ще на стадії підготовки.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 16 | |
| 1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
| 1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
| 1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
| 2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
| Наступна дата: травень, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
У 1781 році австрійська влада вигнала кармелітів босих зі Львова, віддавши їхній костел св. Архангела Михаїла та монастир спочатку реформатам, а згодом - кармелітам взутим. Після розпаду імперії, із 20-х років ХХст. ченці намагались повернутись до Львова. У першій половині 1931 року їм, нарешті, вдалось придбати на Персенківці земельну ділянку під спорудження свого костельно-монастирського комплексу. У 1931-1932 роках його проект виготовив відомий львівський архітектор Людомил Гюркович. Будівництво розпочалось вже у квітні 1932 року під керівництвом техніка Володимира Ващишина, хоча формальний дозвіл на нього було отримано лише у лютому наступного року, і велось, в основному, власним коштом кармелітів босих.
Попри відсутність формального дозволу та часткову зміну проекту спорудження костельно-монастирського комплексу у Львові на Персенківці просувалось дуже швидко. 5 лютого 1933 року архієпископ Болеслав Твардовський освятив його наріжний камінь і тимчасову каплицю, а в 1934-1935 роках основні будівельні роботи було завершено. Проте потрібно було зібрати кошти на фінансування завершальних робіт, у тому числі оздоблення та оснащення комплексу, облаштування навколишньої території, для чого 1936 року створили відповідний комітет. 16 липня 1938 року, в урочистість Матері Божої Святого Скапулярію архієпископ Твардовський консекрував новоспоруджений храм. Правда, навіть після цього в костелі ще продовжувались завершальні роботи.
Алебастрові вівтарі для храму кармелітів босих у Львові мали бути виготовлені за проектами інженера Йосифа Шостаковича, проте високі ціни та недбале виконання змусили ченців відмовтись від його послуг. 12 липня 1939 року до Львова приїхав Францішек Мончинський, який спроектував мармурові вівтарі та замовив їх виготовлення краківській фірмі Трембецького. Протягом останніх років перед ІІсв. війною костел отримав частину необхідного оснащення, яке придбавалось кармелітами чи жертвувалось доброчинцями.
Під час ІІсв. війни монастир кармелітів босих у Львові спочатку зайняли радянські військовослужбовці, а потім - німецькі, внаслідок цього його суттєво було перебудовано під їхні потреби. 6 травня 1946 року останні ченці покинули свій костельно-монастирський комплекс, виїхавши до Польщі. Радянська влада спочатку використовувала його за різним господарським призначення, а потім віддала будівлі Львівському автобусному заводу та ВАТ Укравтобуспром, а храм став будинком культури з актовим залом на 300 місць.
На початку 2026 року Львівська міська рада ініціювала звернення до Міністерства культури України щодо передачі занедбаного комплексу у Львові на Персенківці, внесеного до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам'ятка архітектури місцевого значення, у власність громади задля її реставрації та передачі релігійній спільноті. Тим більше, що вже понад рік колишній костел орендує громада місцевих римо-католиків, які не тільки звільнили його від накопиченого сміття, але й розпочали роботи із захисту від подальшого руйнування. 1 травня 2026 року архієпископ Мечислав Мокшицький очолив у ньому перше після 80-ти років богослужіння.
Головна сторінка