ЛЬВІВ - Винники. Костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1738 - 1766). Санктуарій Матері Божої Винниківської (2016). Львівська обл., Львівський р-н

79495 Львів-Винники,
вул. Львівська, 1,
+380 (32) 296-40-86, 296-40-86,
f.b.: parafijavynnyky

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Потім білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року сюди перенесли столицю Галицько-Волинської держави з Холма. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі Львів отримав 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 730 тисяч осіб.

Поселення Винники існує, принаймні, з XIII століття. У другій половині цього століття та в наступному належало родині львівських війтів Штехерів. 22 серпня 1352 року згадується як Малі Винники. 17 травня 1666 року отримало магдебурзьке право. У 1785-1940 роках тут існували німецькі колонії Вайнберґен і Унтерберґен. 1880 року місто нараховувало майже півтори тисячі українців, 1200 німців і 200 поляків. 1939 року чисельність поляків зросла до 2800, а українців - до 2600 осіб. У 1940-1959 роках Винники були центром району, нині ж належать до Львова у складі Личаківського району. Проживає у місті майже 22 тисячі мешканців.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 06
1872 - храм у Драганівці на Тернопільщині консекрував архієпископ Франциск Вежхлейський під титулом Матері Божої Сніжної;
1909 - храм св. Климентія i св. Катерини у Кроненталі (Кольчугіному) в Криму консекрував Тираспільський єпископ Йосиф Кесслер;
1993 - до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині 'повернулась' копія вивезеного до Польщі чудотворного образу Матері Божої;
1998 - освячено костел Святого Духа у Малих Крушлинцях на Вінничині;
2010 - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив новозбудований будинок з каплицею;
2015 - костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Строїнцях на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2021 - Київську співкатедру піднесено до рангу катедри, а Житомирська катедра отримала статус співкатедри;
Наступна дата: червень, 07
1677 - єпископ Юрій Гедзинський освятив майбутню чудотворну ікону Матері Божої з Дитятком, яку пізніше помістили в головний вівтар костелу св. Анни у Зборові на Тернопільщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський освятив наріжний камінь храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині;
1873 - рукоположений в священники у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер;
1891 - за участю архієпископа Северина Моравського освячено фундамент костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Чернівцях;
1903 - костел св. Лаврентія у Хирові на Львівщині консекрував єпископ К. Фішер;
1911 - в Житомирі помер єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський, поховали на міському кладовищі;
1936 - освячено наріжний камінь костелу Христа Царя у Словіті на Львівщині;
1984 - майбутній єпископ-помічник Львівський Леон Малий висвячений на священника у Львові таємним єпископом Яном Ценським;
1990 - о. Віталій Скомаровський, майбутній ординарій Луцький, висвячений на єпископа кардиналом Мар'яном Яворським у Житомирській катедрі;
1992 - висвячений на священника єпископом Яном Ольшанським майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1998 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив тимчасову дерев'яну каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги у Бориславі на Львівщині;
2008 - єпископ Леон Малий консекрував новоспоруджений костел св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині;
2014 - єпископ Леон Малий в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю на честь о. Яна Шетелі;
2022 - єпископ Броніслав Бернацький освятив відбудовану колону із Богородицею навпроти костелу Святого Духа у Дзигівці на Вінничині;

У 1736 році у Винниках визнали чудотворним образ Матері Божої Ченстоховської, який власниця міста Маріанна Тарло перенесла до палацової каплиці. При ній постала капеланія, а 1738 року та ж Маріана Тарло фундувала спорудження костелу. Його будували за проектом, ймовірно, Бернарда Меретина, майже тридцять років, і 1766 року сюди перенесли чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської. Утворену парафію обслуговували оо.-піяри до 1784 року, коли було ліквідовано їх монастир (ще 1750 року Винники придбав єпископ-помічник Львівський Самуель Гловинський та 1756 року подарував місто колегії піярів у Львові).

У 80-90-х роках XIX століття костел розбудували, а 1896 року його було консекровано. У 1912 році відбувся грунтовний ремонт святині. Вона мала головний вівтар 1781 року із згаданою вище чудотворною іконою та два бічні дерев'яні вівтарі 1795 року св. Антонія і Божого Серця, а також дзвіницю з трьома дзвонами, які освятили 1924 року. Від 1906 року парафію, що наприкінці 30-х років налічувала понад 3200 вірних у місті та ще у трьох сусідніх селах, обслуговував багаторічний настоятель о. Антоній Сачинський.

Останній винниківський душпастир о. Владислав Пеле разом із костельним майном виїхав до Польщі 8 травня 1946 року. Зачинений костел використовувався радянською владою як складське приміщення. 1992 року його повернули вірним. Костел освятив єпископ-помічник Львівський Рафал Керницький OFM Conv. 27 листопада 2016 року архієпископ Мечислав Мокшицький коронував чудотворну ікону Матері Божої та проголосив храм санктуарієм. Продовжується реставрація костелу, поряд відбудовується колишній парафіяльний будинок.

Тривалий час Винники обслуговували оо.-францисканці конвентуальні (орден Братів Менших Конвентуальних), а нині місцевим костелом опікуються дієцезіальні священники.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми