БРОДИ. Костел Воздвиження Хреста Господнього (1999 - 2010). Львівська обл., Золочівський р-н

80600 Броди,
Залізнична, 46,
f.b.: 372105058010558

Перша письмова згадка про Броди датується 1084 роком, згадуються також у 1441 і 1477 роках. 22 серпня 1584 року Броди під назвою Любич отримали магдебурзьке право, підтверджене 20 березня 1597 року та 31 жовтня 1669 року. Від 1598 року місто знову називалось Бродами. У 1782-1787рр. було осередком циркулу, в середині XIXст. стало центром повіту, у 1940-2020рр. було райцентром, а нині входить до Золочівського району. 1778 року тут проживало 1778 мешканців, 1880 року - 20701, 1934 року - 17988, нині - понад 23 тисячі осіб.

У 80-х роках XVIст. у Бродах постав перший костел (дерев'яний), а 1594 року заснували парафію. У 166?-167? роках збудували мурований храм Воздвиження Хреста Господнього, який 1696 року консекрував Баківський єпископ Аманд Чешейко як свою резиденцію. У XVII-XIX століттях храм кілька разів ремонтувався, а також його було розширено. У 1927, 1930, 1933 і 1935 роках здійснено чергові ремонти святині.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 14
1912 - висвячений на священника в костелі cвв. Апп. Петра і Павла у Перемишлянах на Львівщині єпископом Владиславом Бандурським майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк;
2011 - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині мощі бл. Йоана Павла ІІ, а також освятив присвячений йому вівтар;
Наступна дата: липень, 15
1464 - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих;
1826 - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині;
1845 - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині;
1872 - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський;
1901 - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри;
1906 - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині;
1930 - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької;
2001 - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;

У 1946 році бродівський костел радянська влада зачинила, використовуючи його спочатку як кінотеатр, а потім - як спортзал. У 1989 році його повернули римо-католикам, проте 1993 року віддали греко-католикам (нині - церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста). Місцевим католикам латинського обряду довелось взятись за нелегку справу спорудження нового храму, проте спочатку на виділеній місцевою владою земельній ділянці, де він мав постати, збудували тимчасову каплицю, в якій своє перше богослужіння звершив 28 грудня 1997 року архієпископ Мар'ян Яворський.

Спорудження нового мурованого костелу у Бродах за частково зміненим проектом архітектора Юрія Столярова розпочалось 1999 року. 19 вересня цього ж року архієпископ Яворський освятив місце під його будівництво, а 18 червня 2000 року - наріжний камінь майбутньої святині. 22 травня 2010 року архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував новоспоруджений храм.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють тут також монахині-серцянки згромадження Сестер Слугинь Пресвятого Серця Ісуса

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми