80664 Пеняки
Село вперше згадується у документах 1515 року як Пеняківці, є згадка також у 1532 році, а потім назву змінили на Пеняки. 1880 року тут проживало 1206 осіб, на початку ХХст. - 890, у тому числі 450 українців і 390 поляків, нині - понад півтисячі мешканців. 7 січня 1905 року у селі народився майбутній тайний єпископ Ян Ценський, родина якого володіла Пеняками. Село входило до Бродівського району, а від 2020 року - до Золочівського.
Муровану каплицю у Пеняках при дворі власників села Бєльських розпочали будувати їхнім коштом на початку 60-х років XVIII століття. Принаймні, 1766 року вона вже згадується під час візитації архієпископа Вацлава Сераковського сасівської парафії св. Йоана Хрестителя, до якої належали місцеві римо-католики. Дата 1767, розміщена на фасаді святині, вказує на рік завершення її спорудження.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: listopad, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Następna data: listopad, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
Після того, як згоріла греко-католицька церква у Пеняках, Антоній Бєльський дозволив користуватись своєю каплицею католикам візантійського обряду. Коли ж 1782 року церкву відбудували заново, то каплицею (тепер вже палацовою, бо поруч із нею 1776 року було збудовано палац), продовжували послуговуватись римо-католики. Втім, цього ж, 1782 року Антоній Бєльський на місці, де стояла згоріла церква, розпочав спорудження мурованого костелу, яке завершили 1794 року.
Хоча заснована у Пеняках у 1814-1815рр. капеланія стала повноцінною парафіє лише 1888 року, проте палацова каплиця згадується у всіх схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи із 1864 року (у ній хоча і нерегулярно, але звершувались богослужіння). Більше того, коли під час І світової війни було повністю знищено парафіяльний храм, а каплиця постраждала лише частково, саме вона після ремонту слугувала католикам латинського обряду в якості парафіяльної святині аж до кінця 1924 року, коли освятили ще недобудованим новий костел.
Від 1979 року колишня римсько-католицька каплиця у Пеняках є пам'яткою архітектури національного значення № 1339. У пострадянський період її отримали місцеві греко-католики, які після ремонту та часткової добудови користуються нею як церквою Покрови Пресвятої Богородиці.
Kościoły i kaplice Ukrainy