80664 Пеняки
Село вперше згадується у документах 1515 року як Пеняківці, є згадка також у 1532 році, а потім назву змінили на Пеняки. 1880 року тут проживало 1206 осіб, на початку ХХст. - 890, у тому числі 450 українців і 390 поляків, нині - понад півтисячі мешканців. 7 січня 1905 року у селі народився майбутній тайний єпископ Ян Ценський, родина якого володіла Пеняками. Село входило до Бродівського району, а від 2020 року - до Золочівського.
Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії св. Йоана Хрестителя у Сасові. Від 60-х років XVIII століття у Пеняках при дворі власників села була збудована іх коштом мурована каплиця. Проте пізніше її на деякий час віддали греко-католикам, оскільки згоріла їхня дерев'яна церква.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 12 | |
| 1847 | - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським; |
| 1867 | - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 1926 | - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині; |
| 2004 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський; |
| Наступна дата: вересень, 13 | |
| 1842 | - у Гвіздці (парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) на Івано-Франківщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина; |
| 1897 | - освячено новоспоруджений костел Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії освятив костел св. Яна Непомуцького у Таурові на Тернопільщині; |
| 1936 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 2008 | - новоспоруджений храм Всіх Святих i Матері Божої Фатімської у Дубищі на Волині освятив єпископ Маркіян Трофим’як; |
| 2021 | - єпископ Леон Малий освятив новозбудовану капличку св. Флоріана у Старій Красношорі на Буковині; |
У 1782 році місцевий власник Антоній Бєльський розпочав у Пеняках будівництво мурованого костелу на місці, де стояла згоріла церква, а завершив 1794 року черговий власник села Ігнатій Мончинський разом із дружиною Анелею Бєльською (храм мав також слугувати їхньою усипальницею). 17 жовтня 1814 року та ж Анеля Бєльська фундувала у селі капеланію, яку формально створили 27 травня 1815 року. Її першим капеланом став 31 жовтня цього ж року о. Стефан Ступніцький, вікарій парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Залізцях.
У 1822 році Матеуш Мончинський разом із своєю матір'ю Анелею запросив до Пеняків єзуїтів. Ченці від грудня цього року до 1828 року та у 1840-1848рр. обслуговували місцеву капеланію, а в інші часи працювали лише при утвореній у селі місії, яку 19 січня 1853 року було ліквідовано. Ймовірно, що саме у ці часи храм у Пеняках освятили під титулом св. Альфонса Родрігеса, культ якого просували саме єзуїти. Повноцінна парафія у Пеняках постала лише 1888 року за капелана (пізніше - настоятеля) о. Адальберта Подгорного, охопивши десяток населених пунктів та понад півтори тисячі вірян.
О. Подгорний продовжував опікуватись парафією у Пеняках аж до І світової війни, напередодні якої чисельність вірних збільшилась до двох тисяч. Проте під час війни храм було знищено повністю, богослужіння довелось перенести до вже згаданої палацової каплиці. І лише у 1924-1925 роках у селі збудували (в основному) новий мурований костел, який освятили теж під титулом св. Альфонса Родрігеса.
Костели і каплиці України