80664 Пеняки
Село вперше згадується у документах 1515 року як Пеняківці, є згадка також у 1532 році, а потім назву змінили на Пеняки. 1880 року тут проживало 1206 осіб, на початку ХХст. - 890, у тому числі 450 українців і 390 поляків, нині - понад півтисячі мешканців. 7 січня 1905 року у селі народився майбутній тайний єпископ Ян Ценський, родина якого володіла Пеняками. Село входило до Бродівського району, а від 2020 року - до Золочівського.
Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії св. Йоана Хрестителя у Сасові. Від 60-х років XVIII століття у Пеняках при дворі власників села була збудована іх коштом мурована каплиця. Проте пізніше її на деякий час віддали греко-католикам, оскільки згоріла їхня дерев'яна церква.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: kwiecień, 22 | |
| 1765 | - о. Ігнатій Оссолінський, майбутній ординарій Київський, призначений коад'ютором з правом наступництва ординарія
Баківського Станіслава Єзєрського; - майбутній єпископ Луцький о. Фелікс Турський призначений правлячим єпископом Холмським; |
| 1922 | - освячено головний вівтар костелу Пресвятої Трійці у Старому Селі на Львівщині; |
| 2004 | - призначено Апостольським нунцієм в Україні архієпископа Івана Юрковича; |
| Następna data: kwiecień, 23 | |
| 1719 | - у Кракові єпископ-помічник Краківський Михаїл Шембек рукоположив в єпископи о. Станіслава Гозія, майбутнього ординарія Кам'янець-Подільського; |
| 1736 | - єпископ Київський Самуель Ожга консекрував новозбудований храм св. Миколая і св. Софії у Тисмениці на Івано-Франківщині; |
| 1753 | - єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Збрижі на Хмельниччині; |
| 1933 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відновлений після пошкоджень Ісв. вівйни костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1996 | - освятили залитий фундамент костелу св. Емеріха у Великому Бичкові на Закарпатті; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив ікону св. Адальберта (Войтеха) у присвяченій цьому святому каплиці у Новомосковську на Дніпропетровщині; |
| 2017 | - звершено першу післявоєнну Месу у костелі cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
У 1782 році місцевий власник Антоній Бєльський розпочав у Пеняках будівництво мурованого костелу на місці, де стояла згоріла церква, а завершив 1794 року черговий власник села Ігнатій Мончинський разом із дружиною Анелею Бєльською (храм мав також слугувати їхньою усипальницею). 17 жовтня 1814 року та ж Анеля Бєльська фундувала у селі капеланію, яку формально створили 27 травня 1815 року. Її першим капеланом став 31 жовтня цього ж року о. Стефан Ступніцький, вікарій парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Залізцях.
У 1822 році Матеуш Мончинський разом із своєю матір'ю Анелею запросив до Пеняків єзуїтів. Ченці від грудня цього року до 1828 року та у 1840-1848рр. обслуговували місцеву капеланію, а в інші часи працювали лише при утвореній у селі місії, яку 19 січня 1853 року було ліквідовано. Ймовірно, що саме у ці часи храм у Пеняках освятили під титулом св. Альфонса Родрігеса, культ якого просували саме єзуїти. Повноцінна парафія у Пеняках постала лише 1888 року за капелана (пізніше - настоятеля) о. Адальберта Подгорного, охопивши десяток населених пунктів та понад півтори тисячі вірян.
О. Подгорний продовжував опікуватись парафією у Пеняках аж до І світової війни, напередодні якої чисельність вірних збільшилась до двох тисяч. Проте під час війни храм було знищено повністю, богослужіння довелось перенести до вже згаданої палацової каплиці. І лише у 1924-1925 роках у селі збудували (в основному) новий мурований костел, який освятили теж під титулом св. Альфонса Родрігеса.
Kościoły i kaplice Ukrainy