 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
80670 Підкамінь
Перша згадка у документах про Підкамінь датується 1441 роком, проте поселення тут існувало ще в дохристиянські часи. Згадується також у 1464, 1471, 1475 і 1477 роках. 1569 року отримав міські права. 1880 року у містечку проживало 3312 мешканців, у тому числі півтори тисячі поляків, тисяча німців і вісім сотень українців, нині нараховує менше 1900 осіб. У 1939-1969рр. був райцентром, потім увійшов до Бродівського району, а 2020 року - до Золочівського. Із 1940р. є селищем (міського типу).
Перший ораторій при костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені домініканці збудували, ймовірно, у 30-х роках XVIII століття, а 1737 року його освятив єпископ Франциск Кобельський. Проте 30 жовтня 1759 року ченці вирішили збудувати новий ораторій.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 19 | |
| На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
| Наступна дата: січень, 20 | |
| 1901 | - рукоположений в архіпастирі у Львівській катедрі кардиналом Яном Пузиною з Кракова о. Йосиф Більчевський, майбутній святий, та урочисто введений до архікатедри; |
| 1951 | - у Пучішці (Хорватія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович; |
| 2019 | - оновлений орган в катедрі у Харкові освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; |
Початкові кошти на спорудження ораторію в Підкамені виділив генеральний проповідник і прокуратор ордену о. Домінік Терлецький OP, якому також приписують підготовку проекту святині, хоча більш вірогідним автором цього проекту вважається о. Павло Гіжицький SJ. До фінансування храму долучились також Андрій Вилежинський та інші. І вже 1 жовтня 1763 року єпископ Адам Красінський урочисто впровадив ченців до новоспорудженої каплиці. Але її оздоблення та оснащення продовжувалось ще наступного року. У 90-х роках XVIII століття з ініціативи преора о. Миколая Биліни OP вмурували в підлогу підкамінського ораторію та оточили залізними гратами камінь зі слідами стоп Богородиці, який перенесли з каплиці Стоп Матері Божої ще 1788 року.
У 1877-1878 роках інтер'єр каплиці було оновлено, зокрема, позолочено її вівтар, який також отримав новий образ Матері Божої. У 1903-1905 роках львівський митець Кароль Політинський на замовлення преора о. Станіслава Маркевича OP оздобив ораторій фресками. Наприкінці 30-х років ХХ століття каплиця мала втрачений після ІІ світової війни дерев'яний вівтар 20-х років ХІХ століття з образом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та інше досить скромне оснащення.
Після передання 1997 року колишнього домініканського костельно-монастирського комплексу в Підкамені греко-католицьким ченцям-студитам, вони, у першу чергу, відновили колишній ораторій як свою церкву Святого Хреста (ікони 'Не ридай мене, Мати').
У Підкамені були також каплиці св. Яна Непомуцького біля костелу і цвинтарна, якою нині послуговуються місцеві римо-католики, а за межами монастиря - Стоп Богородиці, св. Юди Тадея, св. Роха і св. Вікентія Феррери.
