ПІДКАМІНЬ. Каплиця цвинтарна без титулу (1796 - 1797). Львівська обл., Золочівський р-н

80670 Підкамінь

Перша згадка у документах про Підкамінь датується 1441 роком, проте поселення тут існувало ще в дохристиянські часи. Згадується також у 1464, 1471, 1475 і 1477 роках. 1569 року отримав міські права. 1880 року у містечку проживало 3312 мешканців, у тому числі півтори тисячі поляків, тисяча німців і вісім сотень українців, нині нараховує менше 1900 осіб. У 1939-1969рр. був райцентром, потім увійшов до Бродівського району, а 2020 року - до Золочівського. Із 1940р. є селищем (міського типу).

У 1796-1797 роках у Підкамені на заснованому 1787 року новому цвинтарі збудували муровану каплицю-усипальницю, в підземеллі якої хоронили членів родини Цетнерів та домініканців, у тому числі о. Садока Баронча OP - автора виданої у Львові 1858 року книжки 'Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu'.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 08
1908	- теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині;
1998	- костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
Наступна дата: листопад, 09
1834	- інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина;
1924	- вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
1996	- храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек;
1997	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
2019	- у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським;
2020	- у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца;

Цвинтарну каплицю у Підкамені 1797 року оздобили фресками коштом Симона Чарновського і Петра Конопки. Літом 1861 року преор о. Далмацій Уфриєвич OP грунтовно її відновив, після чого каплицю освятили повторно 17 жовтня цього ж року. Черговий ремонт святині відбувся 1889 року завдяки зусиллям преора о. Андрія Гурнісевича OP (саме тоді в стіну було вмуровано епітафію на честь вже згаданого о. Баронча).

Близько 1905 року домініканці розпочали грунтовну реставрацію цвинтарної каплиці у Підкамені, але через недостатність коштів її було зупинено. У 1909 році ремонтні роботи продовжив місцевий власник Альберт Цетнер, який наказав мулярам помістити на фасаді святині свої ініціали та став вважати святиню своєю приватною власністю, що спричинило багаторічну судову тяганину домініканців із Цетнерами. Схоже, що саме тому у схематизмах Львівської архідієцезії міжвоєнного періоду каплиця навіть не згадується. Вона отримала пошкодження 14 травня 1944 року під час обстрілу містечка німецькими військами.

Нині відремонтованою ще 2000 року цвинтарною каплицею в Підкамені послуговуються місцеві римо-католики, оскільки колишній парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії та інші колишні підкамінські каплиці (прикостельний ораторій та св. Яна Непомуцького біля костелу, а також за межами монастиря - Стоп Богородиці, св. Юди Тадея, св. Роха і св. Вікентія Феррери) віддали греко-католикам.