80670 Підкамінь
Перша згадка у документах про Підкамінь датується 1441 роком, проте поселення тут існувало ще в дохристиянські часи. Згадується також у 1464, 1471, 1475 і 1477 роках. 1569 року отримав міські права. 1880 року у містечку проживало 3312 мешканців, у тому числі півтори тисячі поляків, тисяча німців і вісім сотень українців, нині нараховує менше 1900 осіб. У 1939-1969рр. був райцентром, потім увійшов до Бродівського району, а 2020 року - до Золочівського. Із 1940р. є селищем (міського типу).
У 1796-1797 роках у Підкамені на заснованому 1787 року новому цвинтарі збудували муровану каплицю-усипальницю, в підземеллі якої хоронили членів родини Цетнерів та домініканців, у тому числі о. Садока Баронча OP - автора виданої у Львові 1858 року книжки 'Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu'.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
| Następna data: wrzesień, 08 | |
| 1724 | - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині; |
| 1824 | - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко; |
| 1829 | - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський; |
| 1853 | - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 1860 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського; |
| 1885 | - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині; |
| 1901 | - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський; |
| 1909 | - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 1911 | - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі; |
| 1930 | - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек; |
| 1931 | - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 1995 | - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій; |
| 2001 | - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії); |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2013 | - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2014 | - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 2021 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині; |
Цвинтарну каплицю у Підкамені 1797 року оздобили фресками коштом Симона Чарновського і Петра Конопки. Літом 1861 року преор о. Далмацій Уфриєвич OP грунтовно її відновив, після чого каплицю освятили повторно 17 жовтня цього ж року. Черговий ремонт святині відбувся 1889 року завдяки зусиллям преора о. Андрія Гурнісевича OP (саме тоді в стіну було вмуровано епітафію на честь вже згаданого о. Баронча).
Близько 1905 року домініканці розпочали грунтовну реставрацію цвинтарної каплиці у Підкамені, але через недостатність коштів її було зупинено. У 1909 році ремонтні роботи продовжив місцевий власник Альберт Цетнер, який наказав мулярам помістити на фасаді святині свої ініціали та став вважати святиню своєю приватною власністю, що спричинило багаторічну судову тяганину домініканців із Цетнерами. Схоже, що саме тому у схематизмах Львівської архідієцезії міжвоєнного періоду каплиця навіть не згадується. Вона отримала пошкодження 14 травня 1944 року під час обстрілу містечка німецькими військами.
Нині відремонтованою ще 2000 року цвинтарною каплицею в Підкамені послуговуються місцеві римо-католики, оскільки колишній парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії та інші колишні підкамінські каплиці (прикостельний ораторій та св. Яна Непомуцького біля костелу, а також за межами монастиря - Стоп Богородиці, св. Юди Тадея, св. Роха і св. Вікентія Феррери) віддали греко-католикам.
Підкамінь обслуговують дієцезіальні священники з парафії Воздвиження Хреста Господнього у Бродах.
Kościoły i kaplice Ukrainy