Перша письмова згадка про Пониковицю, яка відома також під назвою Пониковиця Мала, датується 1511 роком, згадується також у 1578 і 1580 роках. Від 1791 року село було переважною
власністю домініканського монастиря у Підкамені (за винятком 1840-1862 років). 1889 року тут проживало 2589 мешканців, у тому числі 2288 українців, 149 німці і 147 поляків,
нині - понад півтори тисячі осіб. У 1940-1941 і 1944-1946 роках була райцентром, до 1956 року входила до Заболотцівського району, потім - до Бродівського, а від 2020 року є частиною Золочівського.
Католики латинського обряду належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього у Бродах. В середині ХІХ століття їх чисельність становила 170-180 вірян,
а наприкінці цього століття - понад півтисячі осіб. Саме тоді і постала у Пониковиці перша мурована каплиця.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
- в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1995
- у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття;
У схематизмах Львівської архідієцезії ця каплиця у Пониковиці згадується, починаючи від 1901 року, причому її подають як приватну, збудовану місцевими власниками підкамінськими
домініканцями та освячену 1902 року. Проте 1910 року вона зникає у складі бродівської парафії та взагалі щезає у схематизмах (можливо тому, що її обслуговування перейшло до домініканців,
хоча у складі підкамінської парафії вона теж відсутня). Втім, під час І світової війни ця святиня разом із усім селом була майже повністю знищена.
Źródło zdjęcia: Микола Ковальчук
У післявоєнних схематизмах наступна мурована каплиця у Пониковиці у складі бродівської парафії вперше подається 1929 року, коли кількість римо-католиків у селі сягнула шести з
половиною сотень вірних. Ймовірно, відбудовувати стару каплицю не стали, а спорудили повністю нову. Богослужіння тут відбувались лише раз на місяць. У радянські часи її використовували спочатку
як спортзал, а пізніше - в якості учнівських майстерень школи. Наприкінці 60-х - на початку 70-х років колишній римсько-католицький храм розібрали повністю та бульдозером зрівняли із землею.
Згодом на цьому місці облаштували відкритий баскетбольний майданчик для занять учнів на уроках фізкультури. За непідтвердженими даними, у 1995-2015 роках на цьому терені постала
греко-католицька церква.
Strona główna