BUSK. Kościół p.w. św. Stanisława B. M. (1768 - 1780). Lwowski obw., Złoczowski r-n

80500 Буськ,
вул. Шкільна, 9,
+380 (3264) 234-33,
www: busk.saletyni.org

Перша згадка про Буськ датується 1097 роком, хоча місто вважається заснованим значно раніше, згадується також у XII-XIV століттях. 1411 року Буськ отримав магдебурзьке право, а 20 листопада 1582 року став вільним королівським містом. 1880 року мав майже 4300 мешканців, у тому числі 2215 римо- та 1677 греко-католиків. Від 1966 року був районним центром, нині ж входить до Золочівського району. Населення - понад 8500 мешканців.

Наприкінці XIV - на початку XV століть у Буську на Старому Місті було збудовано перший костел (св. Станіслава) та засновано парафію. Після знищення цієї святині татарами спорудили новий храм 1504 року, але вже на Новому Місті та під титулом Пресвятої Діви Марії.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: sierpień, 14
1641 - освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині;
1763 - Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі на Тернопільщині;
- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині;
1906 - костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер;
1950 - в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон;
1993 - першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури;
1995 - земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині;
1999 - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині;
2021 - о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука;
Następna data: sierpień, 15
1727 - єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині;
1756 - єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
1777 - єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI;
1815 - призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія);
1841 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині;
1912 - архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині;
1923 - освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині;
1931 - освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині;
1991 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський;
1992 - повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
1996 - колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві;
1999 - о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині;
2001 - єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині;
2005 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю 22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці;
- архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ;
Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

1 січня 1564р. відбулося поновлення фундації парафії королем Зигмунтом Августом, а сама парафія була піднесена до рангу препозитури. У 50-х роках XVIIст. козаки Богдана Хмельницького спалили як парафіяльний, так і відновлений костел св. Станіслава. Згодом було відбудовано лише дерев'яний храм св. Станіслава, який до кінця XVIII століття виконував функцію парафіяльної святині. На місці ж колишнього костелу Пресвятої Діви Марії виник так званий старий цвинтар.

Źródło zdjęcia: Pawel G

3 жовтня 1765р. король Станіслав Август надав землю під новий костел і парафіяльний будинок, а 1769 року тодішній парох о. Щепан Мікульський розпочав спорудження мурованого костелу. 1 вересня 1780 року новозбудований храм було освячено, як і попередній, під титулом св. Станіслава єп. мч. Разом з ним постали також плебанія, вікарівка і шпиталь. В головному вівтарі храму встановили перенесену з домініканського костелу після закриття 14 квітня 1787 року австрійською владою монастиря домініканців визнану чудотворною ікону Матері Божої Святого Розарію, подаровану у 1608р. Юрієм Вишневецьким домініканцям та освячену 31 грудня 1661 року єпископом-помічником Львівським Стефаном Харбицьким.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У травні 1814 року пожежа знищила частину міста та, зокрема, парафіяльний костел, який реставрували лише у 1838 році. Проте після пожежі 1849 року, що завдала особливо значної шкоди місту і храму, богослужіння перенесли до греко-католицької церкви. А костел разом з плебанією і вікарівкою відновили у 1856 році. Зі середині 80-х років XIX століття аж до майже середини 20-х років ХХ століття від 2200 до понад 3600 вірян обслуговував багаторічний настоятель о. Казимир Актиль, якого замінив інший багаторічний настоятель о. Адальберт Стуглик, що служив тут до 1944 року. Наприкінці 30-х років парафія нараховувала понад 7800 вірних у місті та ще 13 сусідніх селах, у чотирьох з яких були філіальні святині, зокрема, в Острівчику-Пильному (до 1928-1929рр.), Грабовій та Петричах. Костел мав п’ять вівтарів, бічні - св. Станіслава, св. Яна Непомуцького, Пресвятої Діви Марії Непорочної та св. Антонія Падуанського. Головний вівтар містив скульптуру, що представляла Пресвяту Трійцю, та вже згаданий чудотворний образ Матері Божої Святого Розарію.

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1944-1946рр. частина парафіян разом зі священниками виїхала до Польщі. Серед костельних речей, які вони забрали зі собою, була чудотворна ікона Матері Божої Святого Розарію. У буському храмі за радянської влади розташували фільмотеку, а повернули його римо-католикам на початку 90-х років. У лютому 1992 року костел освятив єпископ-помічник Львівський Рафал Керницький. 7 жовтня 2014 року єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі копію вивезеної до Польщі чудотворної ікони Буської Божої Матері. Парафію обслуговують оо.-салетини (zgromadzenie Księży Misjonarzy Matki Boskiej z La Salette).

Źródło zdjęcia: Mary Luk
ŚWIATYNI,
KTÓRE MAJĄ TO SAMO:
Filmy