 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
80533 Олесько
Вперше Олесько згадується 1327 роком, хоча постав у ІІ половині XIIIст. після знищення 1241 року татарами Пліснеська, є згадки у 1366, 1377, 1382 роках. 1441 року поселення отримало магдебурзьке право. 1880 року нараховувало 3267 мешканців, з яких 1856 були греко- та 640 римо-католиками. У 1940-1941 та 1944-1962 роках - районний центр (із 1940 року - селище міського типу). Олесько входило до Буського району, проте тепер є частиною Золочівського. Проживає у селищі понад 1400 осіб.
Перший (дерев'яний) костел в Олеську збудували ще у XV столітті, тоді ж і заснували парафію (правда, одні джерела вважають, що сталось це у першій половині цього столітті, а інші - подають другу половину).
Капуцини прибули в Олесько 1733 року на запрошення Йосифа Жевуського, котрий у 1739 році надав їм фінансове забезпечення. Спочатку здійснювали душпастирство у невеликій каплиці поблизу будівництва костельно-монастирського комплексу, спорудженням якого займався о.-капуцин Анджей з Шидлівців (Мартин Добравський). Конвент, названий для увічнення пам'яті його засновників Йосифа та Антоніни на честь св. Йосифа та св. Антоніни, по своїй красі та оздобленню виявився найкращим поміж всіх капуцинських монастирів тодішньої Польщі. Костел, зокрема, було оздоблено гарними, масивними скульптурними композиціями, як зовні, так і з середини. Дата консекрації культової споруди невідома, проте це повинно було відбутись до 1751 року, коли у крипті храму відбулись перші поховання.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 20 | |
| 1790 | - беатифіковано архієпископа-митрополита Галицького Якова Стрепу; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський у Домажирі на Львівщині освятив новозбудований костел Ісусового Серця; |
| 2015 | - поруч з костелом св. Йосифа у Миколаєві єпископ Броніслав Бернацький освятив грот-капличку 'Серце Марії'; |
| 2023 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у Домажирі на Львівщині реконсекрував відновлений храм Ісусового Серця, освятив новий вівтар та впровадив мощі св. Йосифа Більчевського; |
| Наступна дата: вересень, 21 | |
| 1891 | - освячено земельну ділянку (чи наріжний камінь?) костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острівці на Тернопільщині; |
| 1930 | - освячено новозбудовану каплицю св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині освятив колишню каплицю Тхужинських під титулом св. Йосифа Пельчара; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський за участю інших єпископів в Яремчі-Яблуниці на Івано-Франківщині освятив новозбудований мурований костел під титулом св. Зигмунта Гораздовського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений храм св. Вацлава у Баворові на Тернопільщині; - архієпископ Мечислав Мокшицький реконсекрував відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Скоморохах на Тернопільщині та освятив вівтар, табернакул і стації Хресної дороги; |
| 2016 | - єпископ Віталій Скомаровський за участю єпископа Леона Дубравського освятив пам’ятну таблицю на фасаді костелу Матері Божої Ангельської у Вінниці про те, що 21 вересня 1746 року капуцини тут оселились; |
У 1785р. австрійська влада змусила капуцинів покинути Олесько. Храм було перетворено на зерносховище, а монастир - на шпиталь, що призвело до суттєвого нищення будівель та майна. Втім, вже через кілька років це рішення відмінили, і 1788 року ченці повернулись в Олесько та приступили до відновлення костелу та монастиря. Проте ще до 1827 року частину монастиря займав шпиталь. З 1806 року, після пошкодження пожежою парафіяльного храму Пресвятої Трійці, костел св. Йосифа якийсь час виконував функцію парафіяльної святині (ця ситуація повторилась у 1841-1847рр.). А в 1808-1809 роках через брак дієцезіальних священиків капуцини самі опікувались парафією. У 1834 та 1857 роках капцинський храм було реставровано.
Під час ІІсв. війни на території монастиря розташували концтабір. Після війни було відкрите профтехучилище, котре готувало механізаторів сільськогосподарських машин. В приміщенні монастиря зробили гуртожиток. 1975 року був відкритий музей- заповідник «Олеський замок». Львівська обласна рада прийняла рішення про будівництво нового гуртожитку для студентів профтехучилища, а приміщення костельно-монастирського комплексу віддали Олеському замку під фондосховище, що і було реалізовано 1979 року. В костелі було облаштовано зал для конференцій.
Місцеві римо-католики послуговувались каплицею св. Анни в олеському замку, оскільки колишній парафіяльний храм їм не повернули, поки 2020 року не збудували костел св. Антонія..
