|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
80520 Топорів,
вул. Франка, 3
Топорів вперше згадується у письмових документах 1605 року як містечко, якому надане магдебурзьке право, проте поселення існувало тут і раніше. Наступні згадки - у 1628 та 1650 роках. 1880 року тут проживало майже три з половиною тисячі мешканців, 1928 року - близько чотири тисячі (більшість населення становили українці). Нині у Топорові, який входив до Буського району, а від 2020 року належить Золочівському, - понад 1600 селян.
Фундацію спорудження у містечку першого (дерев'яного) костелу та заснування 1628 року парафії приписують його власнику Яну Оссолінському із Тенчина. Черговий дерев'яний храм було консекровано 1820 року під титулом св. Станіслава єп. мч., проте під час великої пожежі 1868 року святиня згоріла. У першій половині 70-х років збудували тимчасовий дерев'яний костелик, але 1884 року згорів і він. Богослужіння для вірних здійснювали у місцевій греко-католицькій церкві.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 11 | |
| 1809 | - єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Корці на Рівненщині; |
| Наступна дата: серпень, 12 | |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський у Більшівцях на Івано-Франківщині освятив храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією ззовні та 7 його вівтарів; |
| 1862 | - в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер; |
| 1995 | - у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття; |
У схематизмі Львівської архідієцезії 1890 року вперше згадується новий мурований костел як такий, що будується, а, починаючи із 1894 року, він подається вже збудованим, проте не консекрованим. Урочисте освячення храму відбулось після достатнього його оздоблення та оснащення 2 липня 1901 року. 1904 року чергова пожежа знищила частину містечка, але костел уцілів. З 1892 року приблизно дві з половиної тисячі вірян, що спочатку охоплювала півтори десятки сіл, а пізніше - лише десяток, обслуговував настоятель о. Йосиф Тимочко. 1921 року настоятелем став о. Франциск Бира, якого 1938 року замінив о. Ян Шуль. Наприкінці міжвоєнного періоду парафія нараховувала майже три тисячі вірних та мала три філіальні каплиці, зокрема, у Гуті, яка тоді називалась Гутою Полонецькою.
Після ІІ світової війни місцеві душпастирі та віряни польського етнічного походження виїхали до Польщі. Радянська влада використовувала пошкоджений під час війни артилерійськими снярядами костел в якості складського приміщення. Наприкінці 80-х років колишню римсько-католицьку святиню передали православній громаді, яка його відремонтувала. І нині він є храмом Покрови Пресвятої Богородиці Православної Церкви України.
Головна сторінка