DROHOBYCZ. Dawny kościół p.w. Imienia Najświętszej Maryi Panny (1922 - 1934). Lwowski obw., Drohobycki r-n

82100 Дрогобич,
Козловського, 57

У Хст. тут існувало поселення Бич, яке наприкінці ХІст. зруйнували половці. Уцілілі мешканці утворили поруч 'другий Бич', що і дало назву місту (вважається заснованим 1091 року). Наприкінці XIVст. згадується як Другабець, є згадки також у 1387, 1390 і 1392 роках. У 1422р. Дрогобич отримав магдебурзьке право, підтверджене у 1460 і 1506 роках. Від 1840р. був осередком повіту, від 1939р. - обласним центром, від 1959р. є райцентром. 1869 року тут проживало 18880 мешканців, у тому числі 28.7% українців і 23.2% поляків, 1921 року - 34756, 1939 року - 40600, нині - понад 73 тисяч осіб.

У 1914 році у Дрогобичі з ініціативи настоятеля місцевої парафії св. Варфоломія о. Яна Шалайки за проектом міського будівничого Францішка Єллонка при дитячому виховному закладі св. Ядвіги, яким опікувались сс.-серафітки, розпочали будівництво костелу, але його перервала І світова війна.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 09
1705	- первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський;
1718	- єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині;
1774	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку;
1938	- новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда;
2013	- єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові;
2021	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному;
Następna data: październik, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737	- інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892	- єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906	- о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937	- новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998	- єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999	- єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020	- новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;

У 1922 році коштом маршалка дрогобицького повіту Раймунда Яроша старі мури недобудованого храму в Дрогобичі розібрали та спорудили нові висотою близько 3 метрів, після чого будівництво знову припинилось. А продовжилось лише 1930 року завдяки зусиллям товариства виховного закладу та фінансовій допомозі місцевих підприємств. І протягом трьох років під керівництвом інженера Владислава Клісецького спорудження святині було, в основному, завершене.

У 1933 році тодішній настоятель дрогобицької парафії о. Казимир Котуля запропонував провінціалу оо.-капуцинів із Гачова о. Чеславу Шубереку, який прибув у місто на Євхаристійний конгрес, створити чернечий осередок на земельній ділянці із новозбудованим костелом. Капуцинський монастир після отримання належних дозволів було засновано 9 березня 1934 року, а в квітні цього ж року він отримав право власності на храм та земельну ділянку, передані їм товариством виховного закладу. Вже у липні за проектом краківського архітектора Зигмунта Гавліка продовжились будівельні роботи з пристосування костелу в якості чернечої святині, які тривали приблизно два місяці. 16 вересня 1934 року о. Котуля освятив капуцинський храм.

1 жовтня 1935 року оо.-капуцини оселились у частково збудованому дрогобицькому монастирі, спорудження якого завершилось 1937 року. Протягом цього часу тривало оснащення храму. Його консекрацію здійснив 16 вересня 1936 року єпископ-помічник Перемишльський Войтех Томака. 6 січня 1938 року було також освячено придбаний 1937 року у Варшаві орган фірми Вацлава Бернацького. 1939 року Ян Войтович із Перемишлян створив головний неоготичний дерев'яний вівтар із скульптурою Матері Божої Непорочно Зачатої, а Ядвіга Римарівна написала для вівтаря образ св. Йосифа (у бічних нішах містив скульптурки святих Петра і Павла). Костел мав також два бічні вівтарі - з каплиці сс.-служебниць із кам'яною скульптуркою Матері Божої та інший з образом св. Конрада із Парцхама.

У вересні 1939 року капуцинський костельно-монастирський комплекс за винятком кількох приміщень зайняли підрозділи радянської армії, з липня 1941 року він використовувався німецькою армією, а від серпня 1944 року - знову радянською. 11 квітня 1946 року Дрогобич покинули останні капуцини, забравши зі собою більшість костельного майна, у тому числі і демонтований ними орган. Монастир остаточно став казармою, а храм, поділений на два поверхи, - клубом та ідальнею.

У 1996 році міська влада Дрогобича передала колишній капуцинський костел греко-католикам. Після відповідного ремонту 30 вересня 2012 року його було освячено як капеланський храм святих мучениць Віри, Надії та Любові для військовослужбовців та їх родин.

Дрогобич окрім вже згаданого костелу св. Варфоломія має також колишній кармелітський храм cв. Михаїла, а також каплиці колишню на Млинках, цвинтарну Святого Хреста і залізничну Матері Божої Ченстоховської.