ДРОГОБИЧ. Колишній костел cв. Михаїла (179? - 171?). Львівська обл., Дрогобицький р-н

82100 Дрогобич,
вул. Трускавецька, 2

У Хст. тут існувало поселення Бич, яке наприкінці ХІст. зруйнували половці. Уцілілі мешканці утворили поруч 'другий Бич', що і дало назву місту (вважається заснованим 1091 року). Наприкінці XIVст. згадується як Другабець, є згадки також у 1387, 1390 і 1392 роках. У 1422р. Дрогобич отримав магдебурзьке право, підтверджене у 1460 і 1506 роках. Від 1840р. був осередком повіту, від 1939р. - обласним центром, від 1959р. є райцентром. 1869 року тут проживало 18880 мешканців, у тому числі 28.7% українців і 23.2% поляків, 1921 року - 34756, 1939 року - 40600, нині - понад 73 тисяч осіб.

1 липня 1697 року єпископ Перемишьський Єжи Денгофф дозволив кармелітам-обсервантам спорудження костельно-монастирського комплексу в Дрогобичі. Пожертву для них здійснили Ян Бекерський (заміську земельну ділянку та кошти) і дрогобицький староста Мартин Хоментовський (ділянку в місті біля ринку), а їхню фундацію затвердив 1710 року єпископ Перемишльський Казимир Бокум.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 13
1797 - у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський;
1919 - освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі;
1926 - освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині;
1933 - освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині;
1992 - єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія;
1993 - Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті;
1995 - костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського;
2008 - кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
2012 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
2015 - єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині;
2019 - костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині;
2021 - єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині;
2023 - єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського;
- єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі;
Наступна дата: червень, 14
1619 - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині;
1868 - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині;
1903 - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині;
- єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині;
1992 - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський;
1996 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина;
2014 - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині;

Кармелітський костел у Дрогобичі розпочали будувати наприкінці 90-х років XVII століття, а завершили - наприкінці другого десятиліття наступного століття. Принаймні, перед 1721 роком він вже був, в основному, споруджений, проте потім кілька десятиліть продовжувалось його оздоблення та оснащення. Консекрував храм під титулом cв. Михаїла 1753 року єпископ Перемишльський Вацлав Сераковський.

У 1789 році австрійська влада ліквідувала кармелітський монастир у Дрогобичі. Частину костельного майна перенесли до парафіяльного храму cв. Ап. Варфоломія, а націоналізовану будівлю колишнього костелу в австрійського уряду 1808 року викупила українська громада міста під греко-католицьку церкву Пресвятої Трійці. В результаті храм зазнав суттєвих зовнішніх змін при перебудовах та оновленнях (зокрема, було демонтовано дві готичні стрілчасті вежі, добудовано дві нави), при цьому втрачено також його колишній інтер'єр та оснащення.

Джерело фотознімка: Оксана Тустановська

Після ІІ світової війни колишній костел cв. Михаїла (церкву Пресвятої Трійці) у Дрогобичі віддали православним, і лише 1 грудня 1989 року вона знову стала греко-католицькою, а 1993 року отримала статус кафедрального собору Самбірсько-Дрогобицької єпархії. 2 вересня 2000 року відбулось освячення катедри після капітального ремонту і розпису стін у середині храму. Чергові ремонтні роботи у храмі провели у 2017-2018 роках.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Дрогобич окрім вже згаданого костелу св. Варфоломія має також колишній капуцинський храм Імені Пресвятої Діви Марії, а також каплиці цвинтарну Святого Хреста, залізничну Матері Божої Ченстоховської і колишню на Млинках.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми