82100 Дрогобич,
вул. Трускавецька
У Хст. тут існувало поселення Бич, яке наприкінці ХІст. зруйнували половці. Уцілілі мешканці утворили поруч 'другий Бич', що і дало назву місту (вважається заснованим 1091 року). Наприкінці XIVст. згадується як Другабець, є згадки також у 1387, 1390 і 1392 роках. У 1422р. Дрогобич отримав магдебурзьке право, підтверджене у 1460 і 1506 роках. Від 1840р. був осередком повіту, від 1939р. - обласним центром, від 1959р. є райцентром. 1869 року тут проживало 18880 мешканців, у тому числі 28.7% українців і 23.2% поляків, 1921 року - 34756, 1939 року - 40600, нині - понад 73 тисяч осіб.
У 1790 році у Дрогобичі заснували міське кладовище по вулиці Трускавецькій (колишня Грюнвальдська), на якому хоронили вірян парафії св. Варфоломія та інших (воно лише на чотири роки молодше від знаменитого Личаківського у Львові). Вхідна брама містить напис на латині «Нехай тлінне зодягнеться в нетлінне», а зверху - жіночу скульптуру у римському одязі при хресті.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: червень, 13 | |
1797 | - у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський; |
1919 | - освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі; |
1926 | - освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині; |
1933 | - освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині; |
1992 | - єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія; |
1993 | - Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті; |
1995 | - костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського; |
2008 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
2015 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині; |
2019 | - костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький; |
2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині; |
2021 | - єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині; |
2023 | - єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у
Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі; |
Наступна дата: червень, 14 | |
1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
У 1830 році цвинтар у Дрогобичі розширили. Саме тоді власник дрогобицьких соляних копалень Кароль Наглік збудував тут родинну муровану каплицю-усипальницю, в якій спочатку поховали його, а 1858 року - дружину Кароліну. Принаймні, від 1868 року ця каплиця згадується у схематизмах Перемишльської дієцезії як громадська та адаптована для богослужінь. У другому десятилітті ХХст. святиня вважалась напівгромадською (схоже, що хтось із нащадків родини фундатора намагався через суд зробити її приватною), проте із середини 20-х років вона знову вказувалась як громадська. А 1927 року її вперше подають під титулом Святого Хреста та датують освячення 1860 роком, коли, ймовірно, її передали парафії як цвинтарну.
Цвинтарна каплиця Святого Хреста у Дрогобичі до 1973 року виконувала функцію парафіяльної святині для місцевих римо-католиків, оскільки 1949 року радянська влада відібрала у них костел св. Варфоломія. Приблизно тоді ж було закрито для поховань і саме кладовище. Десь на початку 2000-х років волонтери із Польщі, України та Франції розпочали відновлення могил на цвинтарі, а потім польська спільнота міста частково відновила колишню цвинтарну каплицю. У 2012-2015 роках було здійснено її реставрацію коштом та зусиллями благодійних організацій з Польщі. Нині вона є цвинтарною святинею дрогобицької парафії.
Дрогобич окрім вже згаданого костелу св. Варфоломія має також колишні храми кармелітський cв. Михаїла і капуцинський Імені Пресвятої Діви Марії, а також каплиці колишню на Млинках та залізничну Матері Божої Ченстоховської.