MEDENICE. Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej (1816 - 1824). Lwowski obw., Drohobycki r-n

82160 Меденичі,
вул. Лисенка, 3,
+380 (3244) 706-52

Меденичі вперше у джерелах згадуються 1395 роком. 1880 року у селі проживало 2266 мешканців, 1890 року - 2430, нині - майже 3300 осіб. У 1939-1941 і 1944-1959 роках були райцентром, у 1940 році отримали статус селища (міського типу).

У 1550 році парафія у Меденичах отримала фінансово-матеріальне забезпечення від короля Зигмунта ІІ Августа, який ще 1533 року надав певні привілеї селу, а місцевий дерев'яний костел міг постати ще раніше. 1604 року згадується меденицький душпастир о. Павло. Матеріали візитації парафії 1646 року свідчать, що стіни храму вже були в поганому стані, а мав він два вівтарі.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737	- інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892	- єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906	- о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937	- новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998	- єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999	- єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020	- новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;
Następna data: październik, 11
1722	- єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883	- освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896	- єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908	- архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997	- частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008	- реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014	- єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025	- єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;

У 1689 році у Меденичах збудували новий дерев'яний костел коштом короля Яна III Собеського, який освятили 1702 року. Станом на 1721 рік храм мав шість вівтарів, частину яких фундувала родина Жечицьких, зокрема, головний Пресвятої Трійці та два бічних св. Йосифа і Матері Божої Ченстоховської. Святиню ремонтували перед 1743 роком (за кошти Юрія Жечицького) та 1750 року коштом місцевого настоятеля. Від 60-х років XVIII століття до початку наступного протоколи візитації парафії містять інформацію щодо поганого стану костелу, який виагає грунтовного ремонту.

Проте ремонтувати старий дерев'яний храм у Меденичах не стали, а збудували у 1816-1824 роках новий мурований. 1831 року придбали орган. У 1858 році належно оснащений костел консекрував єпископ Франциск Вежхлейський, тодішній ординарій Перемишльський. При настоятелі о. Йосифові Целецькому, який до середини 80-х років обслуговував до 1700 парафіян, що населяли майже півтора десятки сіл, у 1863 році було розписано інрер'єр святині, а 1871 року реставровано весь храм. 1882 року костел мав чотири вівтарі.

У 90-х роках ХІХ століття костел у Меденичах відновили разом із частиною його спорядження. Зокрема, 1891 року встановили новий бічний вівтар Пресвятого Серця Ісуса, 1893 року реставрували бічний вівтар Матері Божої, 1894 року встановили новий головний вівтар, 1897 року відновили храм ззовні, 1898 року - всередині. У 1900 році реставрували орган, а 1913 року постелили кам'яну підлогу. Під час Ісв. війни святиня зазнала пошкоджень і перебувала майже весь міжвоєнний період у поганому технічному стані, який вимагав термінового ремонту. Проте ремонтні роботи виконали лише 1939 року. Наприкінці 30-х років майже 2800 парафіян Меденичів та понад десяти сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Ян Патшик, а парафія мала каплиці в Криниці та Летні (раніше була також у Кенігзау-Рівному).

Пошкодження, завдані костелу у Меденичах 1944 року, ліквідували 1945 року. Після переселення парафіян-поляків до Польщі радянська влада храм зачинила та використовувала як будинок культури. У 50-х років розібрали не тільки вежу, але й дах та стіни до половини їх висоти. Зруйновану колишню святиню повернули вірним 1989 року. З 1991 року тривала реставрація костелу за проектом дрогобицького архітектора Миколи Котіва, яка завершилась на початку XX століття. 6 листопада 2016 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив головний вівтар костелу.