|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
82160 Меденичі,
вул. Лисенка, 3,
+380 (3244) 706-52
Меденичі вперше у джерелах згадуються 1395 роком. 1880 року у селі проживало 2266 мешканців, 1890 року - 2430, нині - майже 3300 осіб. У 1939-1941 і 1944-1959 роках були райцентром, у 1940 році отримали статус селища (міського типу).
У 1550 році парафія у Меденичах отримала фінансово-матеріальне забезпечення від короля Зигмунта ІІ Августа, який ще 1533 року надав певні привілеї селу, а місцевий дерев'яний костел міг постати ще раніше. 1604 року згадується меденицький душпастир о. Павло. Матеріали візитації парафії 1646 року свідчать, що стіни храму вже були в поганому стані, а мав він два вівтарі.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 13 | |
| 1797 | - у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський; |
| 1919 | - освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі; |
| 1926 | - освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині; |
| 1933 | - освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія; |
| 1993 | - Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті; |
| 1995 | - костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині; |
| 2019 | - костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький; |
| 2020 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині; |
| 2021 | - єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині; |
| 2023 | - єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у
Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі; |
| Наступна дата: червень, 14 | |
| 1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
| 1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
| 1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
| 2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
У 1689 році у Меденичах збудували новий дерев'яний костел коштом короля Яна III Собеського, який освятили 1702 року. Станом на 1721 рік храм мав шість вівтарів, частину яких фундувала родина Жечицьких, зокрема, головний Пресвятої Трійці та два бічних св. Йосифа і Матері Божої Ченстоховської. Святиню ремонтували перед 1743 роком (за кошти Юрія Жечицького) та 1750 року коштом місцевого настоятеля. Від 60-х років XVIII століття до початку наступного протоколи візитації парафії містять інформацію щодо поганого стану костелу, який виагає грунтовного ремонту.
Проте ремонтувати старий дерев'яний храм у Меденичах не стали, а збудували у 1816-1824 роках новий мурований. 1831 року придбали орган. У 1858 році належно оснащений костел консекрував єпископ Франциск Вежхлейський, тодішній ординарій Перемишльський. При настоятелі о. Йосифові Целецькому, який до середини 80-х років обслуговував до 1700 парафіян, що населяли майже півтора десятки сіл, у 1863 році було розписано інрер'єр святині, а 1871 року реставровано весь храм. 1882 року костел мав чотири вівтарі.
У 90-х роках ХІХ століття костел у Меденичах відновили разом із частиною його спорядження. Зокрема, 1891 року встановили новий бічний вівтар Пресвятого Серця Ісуса, 1893 року реставрували бічний вівтар Матері Божої, 1894 року встановили новий головний вівтар, 1897 року відновили храм ззовні, 1898 року - всередині. У 1900 році реставрували орган, а 1913 року постелили кам'яну підлогу. Під час Ісв. війни святиня зазнала пошкоджень і перебувала майже весь міжвоєнний період у поганому технічному стані, який вимагав термінового ремонту. Проте ремонтні роботи виконали лише 1939 року. Наприкінці 30-х років майже 2800 парафіян Меденичів та понад десяти сусідніх сіл обслуговував настоятель о. Ян Патшик, а парафія мала каплиці в Криниці та Летні (раніше була також у Кенігзау-Рівному).
Пошкодження, завдані костелу у Меденичах 1944 року, ліквідували 1945 року. Після переселення парафіян-поляків до Польщі радянська влада храм зачинила та використовувала як будинок культури. У 50-х років розібрали не тільки вежу, але й дах та стіни до половини їх висоти. Зруйновану колишню святиню повернули вірним 1989 року. З 1991 року тривала реставрація костелу за проектом дрогобицького архітектора Миколи Котіва, яка завершилась на початку XX століття. 6 листопада 2016 року архієпископ Мечислав Мокшицький освятив головний вівтар костелу.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють монахині-сальваторіанки згромадження Сестер Божественного Спасителя.
Головна сторінка