PODBUŻ. Dawny kościół p.w. św. Jana Chrzciciela (1865 - 1869). Lwowski obw., Drohobycki r-n

82180 Підбуж

Поселення Підбуж відоме у документах, принаймні, з 1439 року. 1880 року тут проживало понад півтори тисячі мешканців (1176 українців, 346 поляків і 3 німців). Від 11 травня 1957 року Підбуж є селищем міського типу, населення якого нині нараховує понад 3300 осіб.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Миколая у Дублянах (за винятком 1747-1794 років, коли вони входили до парафії Преображення Господнього у Винниках, ліквідованої австрійською владою). У 1859-1860 роках у Підбужі було створено парафіяльну експозитуру, до якої увійшло 19 сіл із дублянської парафії під опікою експозита о. Юліана Важеха. Богослужіння здійснювались у греко-католицькій церкві.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 07
1739	- чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905	- костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934	- греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003	- нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013	- освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
2025	- кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона;
Następna data: wrzesień, 08
1724	- коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824	- костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829	- костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853	- архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860	- інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885	- освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901	- новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909	- освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911	- помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930	- новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931	- освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995	- храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001	- повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013	- єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014	- освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018	- єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;

Хоча ще 6 січня 1859 року земельну ділянку під костел подарував Лесевич, проте будівництво храму розпочалось 1865 року на іншій ділянці, яку виділив Дубравський. Через недостатність коштів, зібраних вірянами, черговому експозиту о. Яну Стемпеню довелось зменшити розміри святині в архітектуроному проекті, затвердженому 1864 року. 9 травня 1869 року новозбудований костел освятив під титулом св. Йоана Хрестителя о.-канонік Йосиф Земянський. Проте його оздоблення та оснащення тривало і далі (зокрема, навіть 1903 року його ще вважали убогим).

У 1907 році завдяки зусиллям експозита о. Михайла Седлєчки було споруджено обширний мурований парафіяльний будинок. 28 травня 1913 року єпископ-помічник Перемишльський Кароль Фішер під час візитації освятив головний вівтар храму, в якому був ще один вівтар - тимчасовий, а саму святиню охарактеризував як малу, що потребує якоїсь переробки. 1914 року костел зазнав пошкоджень від російського артелерійського обстрілу та був відремонтований у 1923-1929 роках завдяки зусиллям о. Владислава Бахоти (до завершення ремонту богослужіння знову відправляли у греко-католицькій церкві). Окрім того, вдалось покращити оснащення храму настільки, що адміністратор парафії о. Ігнатій Попкевич навіть планував його консекрацію, проте з невідомих причин вона не відбулась. У 30-х роках парафія, до якої належало понад десять сіл, налічувала сім з половиною сотень вірних та мала філіальні каплиці в Опаці, Смільній та Урожі.

Źródło zdjęcia: facebook.com/1748187502074351

О. Попкевич помер 30 грудня 1944 року, а віряни-поляки виїхали до Польщі, забравши із собою костельне майно. Зачинена святиня у радянські часи після перебудови та поділу на два поверхи використовувалась за світськими потребами, а пізніше - як осередок хору греко-католицької парафії. Наприкінці 90-х років колишній костел було перебудовано на греко-католицьку церкву та освячено 1999 року під титулом Вознесіння Господнього.