 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
82151 Рихтичі
Перша письмова згадка про село Рихтичі датується 1123 роком (цю частину села, розташовану на північ від річки Бар, пізніше назвали руською, тобто давньоукраїнською). Південна (польська) частина поселення вперше згадується у документах 1434 роком. Нині у селі проживає близько трьох тисяч мешканців.
Римсько-католицька парафія у південних Рихтичах постала саме 1434 року завдяки, зокрема, місцевому власнику Станіславу Коритці. Перший костел був дерев'яним та мав титул Святого Хреста, св. Михаїла Архангела і св. Миколая. Станом на 1637 рік храм був теж дерев'яним на мурованому фундаменті, його збудував у 1612 році Микола Данілович (черговий власник села). Цю святиню замінила 1726 року нова дубова із використанням старого фундаменту, яка 1729 року мала п'ять вівтарів. Понад століття костел очікував консекрації, яка відбулась аж 1858 року під титулом Знайдення Святого Хреста. Ця святиня простояла тут до 1928 року, поки її не перевезли у Верхні Гаї.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: лютий, 18 | |
| 1703 | - народився майбутній єпископ Самуїл Гловінський (ймовірно, на теренах нинішньої Івано-Франківщини); |
| 1761 | - єпископ Антоній Воллович консекрував новозбудований храм Матері Божої Ангельської у Вінниці; |
| 1864 | - у Львові народився майбутній архієпископ-митрополит Львівський Болеслав Твардовський; |
| 2020 | - Папа Франциск прийняв зречення єпископа Броніслава Бернацького з уряду ординарія Одесько-Сімферопольського та призначив новим ординарієм єпископа-коад'ютора Станіслава Широкорадюка; |
| Наступна дата: лютий, 20 | |
| 1701 | - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Константія Зелінського; |
Мурований храм у Рихтичах збудували у 1905-1909 роках завдяки зусиллям настоятеля о. Олександра Стопчинського та коштам парафіян і родини місцевих власників Бєльських. 2 жовтня 1910 року костел консекрував єпископ Йосиф Пельчар. За радянської влади святиню спочатку передали православним, а в 60-х роках перетворили на складське приміщення. Від початку 90-х років колишнім костелом послуговуються греко-католики в якості церкви Преображення Господнього.
