|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
82163 Рівне
У 1783-1787рр. близько 80 сімей переселенців-німців на колишніх землях василіанського монастиря у Літні заснували село, яке назвали Кенігзау. 1880 року тут проживало понад сім сотень мешканців, 1934 року - 677. 1938 року село офіційно перейменували на Рівне, хоча цю назву вживали і раніше. У 1940р. німців виселили до Ватерґав, а їх домівки спочатку зайняли місцеві українці, а після 1945 року - депортовані українці із Польщі. Нині село має лише півтори сотні осіб.
Німецькі переселенці сповідували католицизм латинського обряду та належали до парафії Пресвятої Трійці у Меденичах. Свою святиню їм вдалось збудувати власним коштом лише у середині ХІХ століття, коли їх чисельність майже досягла семи сотень вірян.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| Наступна дата: травень, 14 | |
| 1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
Схематизми Перемишльської дієцезії ХІХ століття датують спорудження та освячення (під титулом свв. Фабіана і Себастіана) дерев'яного костелу у Кенігзау 1848 роком, а в наступному столітті вказують 1846 рік. Принаймні, від 1853 року село обслуговував окремий меденицький душпастир о.-францисканець Кандид Єлонек (можливо, що храм постав саме завдяки його зусиллям), якого пізніше замінили інші вікарії у Меденичах. Від 1860 року душпастирський осередок у Кенігзау вже мав статус філії під опікою настоятеля о. Кароля Фішера, яка охопила кілька сусідніх населених пунктів та мала понад дев'ять сотень вірних, а вже невдовзі став експозитурою.
У 1864 році храм в Кенігзау помалювали. 1884 року керівник місцевої світської влади з ініціативи експозита о. Яна Пантоля, який опікувався вірянами від 1879 року, звернувся до церковної влади з проханням про утворення самостійної парафії, проте внаслідок юридично не врегульованих питань із власністю на земельні ділянкі процес виокремлення парафії у Кенігзау затягнувся аж до 1916 року (до неї увійшли ще три сусідні села). Попри формальне утворення парафії її залежність від меденицької тривала і далі. Від 1927 року місцеві віряни за підримки меденицького настоятеля о. Болеслава Тесняжа добивались фактичної незалежності парафії та призначення до неї душпастиря із знанням німецької мови, що остаточно відбулось 1931 року.
В 20-х роках ХХст. костел у Кенігзау-Рівному через неврегульованість парафіяльних справ занепав, проте вже 1931 року завдяки адміністратору о. Яну Денеці його відновили ззовні та оштукатурили, а потім суттєво оновили та збільшили оснащення. Схоже, що останнім адміністратором парафії перед виселенням вірян-німців 1940 року був о. Йосиф Волчанський (тоді чисельність вірних перевищувала сім сотень осіб). Після ІІсв. війни храм використовувався радянською владою традиційно в якості складського приміщення. На початку 90-х років колишню римсько-католицьку святиню отримали греко-католики, які 1993 року її розібрали, щоб з використанням отриманих будматеріалів збудувати на її місці свою церкву Pіздва Пресвятої Богородиці (за іншою інформацією - костел перебудували на церкву). І відбулось це завдяки фінансовій підтримці нащадків колишніх німецьких колоністів.
Головна сторінка