|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
82391 Східниця,
вул. Золота Баня, 41Б
У давньоруські часи тут існувало поселення Золота Баня. Після його руйнування татаро-монголами уцілілі мешканці поселились у долині річки. Так постала Східниця. Проте у документах вона вперше згадується у XIV столітті. У ІІ половини XIX століття розпочалась промислова розробка нафтових родовищ, а пізніше також і супутнього нафтового газу. 1940 року Східниця отримала статус селища міського типу, а у 50-х роках відкрили великі поклади мінеральної води «Нафтуся», що зробило поселення визначним курортом. Нині тут проживає понад 2200 мешканців.
Є невиразна інформація щодо існування костелу вже після входження Галичини до складу Польщі. На нинішній Замковій горі тоді було збудовано укріплення, а на місці дерев'яної православної церкви - костел св. Агати (ймовірно, теж дерев'яний). В середині XVII століття святиню зруйнували козаки, проте пізніше її відбудували. У ІІ половини XIX століття населення Східниці збільшилось за рахунок інженерно-технічних працівників, що обслуговували нафтовидобуток та були, переважно, католиками. Ймовірно, що тоді старий храм вже не існував, або перестав задовільняти потреби вірних.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: березень, 17 | |
| 1795 | - у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі народився майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
| Наступна дата: березень, 18 | |
| 1907 | - освятили новозбудований костел у Семенові на Тернопільщині; |
| 1989 | - повернений та впорядкований храм св. Йосифа у Тщенці на Львівщині освятив майбутній єпископ о. Рафал Керницький; - освячено повернений костел св. Йосифа в Полупанівці на Тернопільщині; |
| 2006 | - єпископ Станіслав Падевський освятив наріжний камінь костелу св. Йосифа у Кременчуці на Полтавщині; |
| 2018 | - каплицю Матері Божої Ченстоховської в Горіхові на Житомирщині освятив о. Віктор Маковський; |
Тому 1895 року краківському архітектору Славомиру Одживольському замовили проект чергової дерев'яної святині. Її коштом Нафтового Товариства і пожертв місцевої власниці княгині Марії Любомирської, нафтового промисловця Казимира Одживольського та інших вірян було збудовано 1896 року. 1897 року єпископ-помічник Перемишльський Яків Глазер консекрував костел під титулом бл. Кінги. У наступні роки храм було дооснащено. Головний вівтар містив образ бл. Кінги, а бічні - Матері Божої та св. Йосифа. Святиня мала тимчасову дерев'яну дзвіницю, замінену потім мурованою, орган, виготовлений Яном Сливінським зі Львова та інше костельне оснащення, яке, за записом дрогобицького декана о. Казимира Котулі, здійсненим при візитації парафії 1932 року, було достатнім та досить цінним.
Спочатку вірних обслуговував вікарій парафії св. Варфоломія у Дрогобичі, а від 1911 року - священник-експозит. Внаслідок проблем, пов'язаних із правами на костельну земельну ділянку, самостійна парафія у Східниці постала лише на початку 20-х років. У 30-х роках до неї належало ще майже десять сусідніх сіл із філіальною дерев'яною каплицею св. Архангела Михаїла у Майдані, яку перед ІІсв. війною замінила мурована. Обслуговував вірних, чисельність яких перевищила 1200 осіб, настоятель о. Ян Доловий.
У 1945 році більшість парафіян разом із о. Яном Доловим виїхала до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. У 60-х роках храм розібрали, щоб з отриманих матеріалів збудувати школу у сусідній Перепростині, але дерево, складоване там на березі потоку, змила вода під час повені. Від колишнього костелу у Східниці залишився лише мурований із ламаного каміння цоколь, дзвіниця та надгробок вже згаданого Казимира Одживольського. На збереженому фундаменті у 2000-х роках постав дерев'яний храм св. Миколая Української Автокефальної Православної Церкви (нині - ПЦУ).
Головна сторінка