82130 Волоща
Вперше у документах Волоща згадується 21 березня 1425 року. Попри те, що у XVIIст. тут двічі намагались заснувати місто під назвою Коритків, Волоща залишилась лише селом. 1890 року у ньому проживало 1808 мешканців (1388 українців і 420 поляків), 1904 року - 1995, 1939 року - 2510 (переважно - українці), а нині село нараховує понад 1200 осіб.
Римо-католики Волощі належали до парафії св. Дороти у Тулиголовому Львівської архідієцезії. Близько 1703 року місцевий власник Франциск Коритко фундував будівництво першого дерев'яного костелу Воздвиження Святого Хреста у селі та заснування парафії, першим настоятелем якої до 1708 року був о. Казимир Бурдович.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 17 | |
| 1677 | - помер у Мєхові (Польща) архієпископ-митрополит Львівський Войтех Корицинський, поховали в катедрі у Кракові на Вавелі; |
| 1842 | - у містечку Корчина біля Кросно у Польщі народився майбутній святий єпископ Йосиф Пельчар, ординарій Перемишльський; |
| Наступна дата: січень, 20 | |
| 1901 | - рукоположений в архіпастирі у Львівській катедрі кардиналом Яном Пузиною з Кракова о. Йосиф Більчевський, майбутній святий, та урочисто введений до архікатедри; |
| 1951 | - у Пучішці (Хорватія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович; |
| 1998 | - архієпископ Львівський Мар'ян Яворський надав костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Рівному другий титул - Божого Милосердя; |
| 2019 | - оновлений орган в катедрі у Харкові освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; |
Храм у Волощі 1716 року мав чотири вівтарі (головний містив образ Христа Розіп'ятого, а бічні - Матері Божої Скорботної, св. Антонія і св. Ании), у 60-х роках XVIIIст. - п'ять, оскільки додався бічний вівтар св. Яна Непомуцького (тоді ж з'явилась дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами). Проте пізніше під час парафіяльних візитацій описували поганий стан святині, що вимагала ремонту. 1787 року волощинську парафію перевели до Перемишльської дієцезії.
У 1824 році власник Волощі Франциск Брюкманн здійснив грунтовне відновлення костелу та збудував муровану дзвіницю, а не пізніше 1837 року було відремонтовано дах храму та орган. У 50-х роках ХІХ століття костел консекрували (схематизми до 1882 року урочисте освячення датують 1858 роком, потім роком освячення вважають 1852, а, принаймні, від 1912 року знову вказують 1858 рік). Швидше за все, дата 1852 року є помилковою. У 1863, 1887 і 1891 роках відбулись чергові ремонтні роботи у храмі як ззовні, так і всередині.
Від 1911 року парафію у Волощі, що нараховувала від шести до дев'яти сотень вірян у шести населених пунктах, обслуговував настоятель о. Ян Коляса, якого 1926 року замінив о. Владислав Терешкевич. Костел під час І світової війни не постраждав, але довелось замінити реквізовані дзвони. 1928 року збудували новий парафіяльний будинок. Від 1934 року парафією, що до війни мала каплиці у Майничі та цвинтарну св. Анни у Волощі, знову опікувався о. Коляса, який 1944 року виїхав із села.
У 50-х роках святиню у Волощі радянська влада зачинила та використовувала її як складське приміщення. 23 червня 1987 року вона згоріла повністю (залишилась лише мурована дзвіниця). 13 грудня 1991 року у селі зареєстрували римсько-католицьку громаду, яка у середині 90-х років на місці знищеного колишнього костелу спорудила новий мурований храм. 17 червня 2017 року єпископ Леон Малий консекрував оздоблений та оснащений костел.
Волощу обслуговують дієцезіальні священники та оо.-боніфратри (орден Шпитальний св. Яна Божого) з парафії cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі.
Костели і каплиці України